Депутатська помста за повернення декларування

11 вересня 2023 року народний депутат Сергій Кузьміних зареєстрував законопроєкт №10035, яким хоче зобов’язати керівників громадських організацій та членів їхніх органів управління щорічно подавати інформацію про доходи та майно для оприлюднення на офіційному вебпорталі податкової адміністрації. 

Сергій Кузьміних раніше голосував за сумнівні рішення та законопроєкти, які критикували громадські організації. Також він є одним з тих депутатів, які відмовилися повернути оприлюднення електронних декларацій для держслужбовців та депутатів. Декларування вимушено зупинили на початку повномасштабного вторгнення РФ, а 5 вересня парламент ухвалив закон, який нібито відновлював декларування посадовців, але насправді відклав оприлюднення їхніх декларацій на рік. Петиція до президента з вимогою ветувати цей законопроєкт стала рекордною як за швидкістю збору необхідних для її розгляду голосів, так і за їхньою кількістю (майже 84 тисячі станом на 14 вересня), що яскраво показало реакцію українців на рішення депутатів приховувати свої статки.  

Крім цього, Сергій Кузьміних наразі сам є обвинуваченим у корупції за статтею 369-2 КК України, яка наразі розглядається у Вищому антикорупційному суді.

Ми це вже проходили

Вочевидь, реєстрація законопроєкту №10035 стала реакцією на критику громадянськими активістами й організаціями рішення депутатів приховати декларації під час війни. 

Це змушує нас згадати 2017-й, коли президент і парламент фактично помстилися громадським організаціям за їхнє активне просування електронного декларування майна і доходів для публічних службовців. Тоді вони впровадили симетричний обов’язок декларування для широкого кола громадських активістів, попри те що громадські організації не є державними органами й не мають владних повноважень, а джерелами їхнього фінансування є пожертви та кошти донорів, а не державні та місцеві бюджети. У 2019 році Конституційний Суд визнав ці положення законодавства непропорційним втручанням держави у свободу об’єднань, обмеженням прав громадян і скасував декларування для представників ГО.

Тож рішення Конституційного Суду перешкоджає Кузьміних внести норми про декларування очільників ГО до Закону “Про запобігання корупції”. Мабуть, тому він вирішив бодай якось ускладнити життя громадським активістам і змусити їх додатково звітуватись як не НАЗК, то хоча б податковій. 

Але офіційно у своєму поясненні до законопроєкту Кузьміних звинувачує абстрактних керівників українських ГО в тому, що вони витрачають кошти організацій на себе, не звітують державі про своє майно, а також користуються статусом громадських та благодійних організацій для ухилення від податків. Нижче цитата з пояснювальної записки:

“Результати журналістських розслідувань, офіційні повідомлення правоохоронних органів або дописи (публікації) у соціальних мережах небайдужих громадян, вказують на те, що спосіб життя значної кількості керівників громадських об’єднань або осіб, які входять до складу вищих органів управління таких громадських об’єднань, не в повній мірі або взагалі не відповідає заявленій статутній діяльності неприбуткової організації. Адже кошти на купівлю елітної нерухомості за межами нашої держави, палаців у передмісті Києва, дорогих квартир в елітних житлових комплексах столиці, сотень гектарів земельних ділянок, особливо цінних земель, люксових авто та брендових речей неможливо заробити, займаючись виключно громадською або благодійною діяльністю.

Очевидним є право держави та громадянського суспільства знати інформацію про джерела та використання коштів керівництвом громадських організацій, що звільнені від оподаткування, особливо в такий непростий для України час, коли кожна не сплачена до бюджету копійка має надзвичайно важливе значення для обороноздатності держави”.

Чи є проблема і чи справді цей законопроєкт потрібен 

Щоб розібратися, чи реальні підстави для введення декларування для представників громадських організацій та чи дійсно вони не звітують про свої доходи державі, розглянемо аргументи й закиди депутата Кузьміних за пунктами. 

1. Невідомо, про які повідомлення медіа, повідомлення правоохоронців і громадян говорить у пояснювальній записці депутат, також він не надає конкретних прикладів таких корупціонерів у ГО. Він також не наводить кількості кримінальних проваджень щодо керівників громадських організацій. Тож як суспільство має зрозуміти, що проблема є реальною, а не вигаданою? Перед поданням законопроєкту депутат мав би щонайменше навести статистичні дані, які підтверджують проблему. Наразі це лише голослівне обвинувачення депутатом керівників українських ГО і маніпуляції, які він завдяки своєму статусу розмістив на сайті парламенту. 

2. Подання податкових декларацій громадянами регулюється виключно Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає суб’єктів декларування і взагалі не стосується Закону “Про громадські об’єднання”. Впровадження запропонованих депутатом змін порушить логічну структуру законодавства, суперечитиме положенням Податкового кодексу і призведе до випадків подвійного декларування державі.

Наразі організації щорічно подають звіти податковій, які є публічними. Керівники організацій співпрацюють з організаціями за трудовим договором або надаючи послуги як ФОП, і в обох випадках інформація про їхні доходи надається податковій. Отже, податкова вже отримує інформацію про доходи організацій та залучених до її діяльності осіб. Крім цього, громадські організації та благодійні фонди обов’язково звітують за витрачені грантові кошти донорам, проходять фінансові аудити, а часто й добровільно надають звіти своїм благодійникам. 

3. Законопроєкт депутата Кузьміних має також дискримінаційний характер, зокрема через зобов’язання публікувати майнові декларації керівників ГО, що не передбачено для решти декларантів. Відповідно, законопроєкт так само не відповідає Конституції. Випадки недоброчесності, зловживань або корупційних правопорушень з боку представників громадських об’єднань мають розслідувати правоохоронні органи, і конкретні винні мають бути за це покарані. Депутат натомість хоче створити проблеми й незручності для всіх організацій.  

4. Не відповідає дійсності твердження депутата, що громадські й благодійні організації не сплачують податки, маючи статус неприбутковості. Організації не сплачують податки лише з коштів на діяльність, але сплачують податки під час виплати заробітної плати своїм працівникам, на додаткове благо тощо. 

Найближчим часом стане зрозуміло, чи належить цей законопроєкт до категорії “законодавчого спаму”, який має загубитися в коридорах парламенту, або ж є новою спробою помститися громадянському суспільству за вимогу підзвітності й прозорості.