Дещо про настрої на Західній Україні: регіональний шовінізм залиште росіянам
А тепер дещо про настрої на Західній Україні. Мені соромно за своїх земляків, які принижують українців з інших регіонів, що шукають притулку. Їм здається абсолютно правильним і справедливим відправляти чоловіків з інших регіонів воювати, приміром, за Київ, не усвідомлюючи, що тероборона Києва укомплектована на 220% і люди продовжують прибувати.
Така ж ситуація й в інших великих містах. Українці – сильні духом. Наші жінки і чоловіки не ховаються від ворога, а дають йому гідну відсіч. На сьогодні охочих воювати більше, ніж наявної зброї (а в нас, повірте, її багато). В той час, коли уряд створює умови для евакуації мирного населення з великих міст, що можуть потрапити під окупацію, мої земляки пропонують не залученим до оборони цивільним чоловікам повертатися в небезпеку. Туди, де їм не дадуть ані підготовки, ані зброї для захисту свого дому.
Окремо стоїть питання заздрості. Кажуть, багато поприїжджали на “крутих джипах”. Мовляв, що вони тут роблять? З дуже великою ймовірністю це власники бізнесу або люди із серйозними управлінськими навичками. Я 13 років прожив у Києві, мушу вам сказати, що “круті джипи” за неробство там не видають. Це піт і праця по 20 годин на день. У регіонах це часто неочевидно. Колись закінчиться війна, і я особисто телефонуватиму своїм знайомим на “крутих джипах” та благатиму не виїжджати з України. І їхню відмову я вимушений буду зрозуміти. Їм потрібна освіта для дітей, медицина, інфраструктура, а в нас окупант зруйнував школи й лікарні, а співгромадяни навіть тимчасовий притулок не готові надати. Підприємці сьогодні для нас на вагу золота.
Водночас є і питання до тих, хто приїжджає і шукає притулку. Іноді, друзі, ваша поведінка неадекватна. Так, розумію ви хочете забезпечити якнайкращі умови для своєї родини, але маємо те, що маємо. Іноді слід змиритися з ночівлею в школі. Така ситуація.
Я звертаюся до всіх приїжджих: після того як ви впевнилися в тому, що ви і ваші близькі в теплі й безпеці, не сидіть склавши руки! Допомагайте громаді, в яку ви прибули, допомагайте фронту, робіть щось! Це і вам допоможе зняти стрес, і налагодить такі необхідні сьогодні соціальні зв’язки.
Ворог намагається нас розколоти. Агентура вже сидить на теренах Західної України (до речі, кілька днів тому СБУ затримала таких в Івано-Франківську). Їхня ціль – розбрат між українцями. Коли вони вийдуть на вулиці наших міст, вони вийдуть не з триколорами в косоворотках, а з червоно-чорними прапорами й у вишиванках. Вони не кликатимуть росіян, вони виганятимуть українців. Інших українців. Вони розповідатимуть про Київ, що жирує на наших податках, і несправедливість того, що чоловіки із Західної України сьогодні стоять на наших східних кордонах.
Я закликаю до єднання.
Я закликаю до взаємодопомоги.
Я закликаю до спільної праці над нашою спільною перемогою.
Регіональний шовінізм залиште росіянам. Хай вони розбираються, чим буряти відрізняються від башкирів.
Українці – єдині!
Слава Україні!
Тарас Ємчура, експерт з оборонних питань
Опубліковано з дозволу автора допису
