Ми розпитали Сашу, скільки часу їй знадобилося, щоб перестати бути “лідером” і стати “лідеркою”, чи варто ототожнювати співачку з “ліричними героїнями” її пісень, як може стати в пригоді об’єктивація чоловіків, а також про жіночі рольові моделі та необхідність давати відсіч насильству й сексуальним домаганням.
Українські медіа в Польщі запитували мене про те, що їм боліло найбільше: стереотипи про українців в Польщі. Адже, на жаль, слово "українка" тут стало повністю синонімом до слова "sprzątaczka" – "прибиральниця".
Письменниця розповіла нам про своє профеміністичне виховання, про репродуктивний тиск і труднощі материнства, а також про свою суперсилу, як їй вдається впоратись із синдромом самозванки і про те, чому назвала свій блог “Вчителька в рожевій спідничці”.
Нещодавно на книжкових полицях з'явилася книга Каті Бльостки “Матера вам не наймичка або Чому діти – це прекрасно”. Видання вже встигло наробити багато галасу, отримати чимало схвальних відгуків та навіть мізогінну критику в середині літературного середовища. Інтерв’ю з Катею Бльосткою продовжує серію публікацій видання ZMINA про цінності, які просувають сучасні феміністки.
Суддям чомусь постійно здається, що саботаж судової реформи в їхніх інтересах. Вони цим нібито захищають себе і свої колег від можливих негативних наслідків – декларувань, перевірок, переатестацій, звільнень. Але історія свідчить, що все це точно до навпаки.
Нещодавно написала книгу “Люби без ілюзій” про те, як звільнитися від токсичних стереотипів і побудувати здорові стосунки. Ми розпитали Анну, як вона стала феміністкою, якими своїми здобутками найдужче пишається, чому в її книжці немає жодної згадки про фемінізм, а також яким чином фемоптика допомагає спростити життя.
Цього тижня Верховна Рада перейменувала День захисника України на День захисників і захисниць України. Що тут зчинилося! Моя фейсбук-стрічка “вибухнула” низкою реакцій. Усі раптом стали експертами та експертками й почали активно висловлюватися з цього приводу.
Практика розробки законопроекту 4521 показує, що український уряд, на жаль, вкрай неуважно ставиться до світового досвіду і рекомендацій міжнародних організацій-партнерів нашої держави. Так, законопроект розроблений без проведення необхідних досліджень сфери потенційного правового регулювання, в супровідних документах окрім фрази "все частіше находять звернення про порушення" не вказано жодної цифри про кількість таких порушень і їхнього аналізу.
4 червня в Києві померла українська правозахисниця та журналістка з Керчі Олена Лисенко (Батракова). Її життя обірвалося через ускладнення, спричинені коронавірусною інфекцією. Після окупації Криму Олена переїхала до Києва, де працювала на Громадському радіо та в Кримській правозахисній групі.
ZMINA слідкувала за судовим процесом над активістом і розповідає про основні його деталі.
Але, підводячи підсумки, хочемо представити ті позитивні зрушення, які відбулись цьогоріч у сфері прав людини в Україні
Якими є міжнародні стандарти у сфері свободи слова і коли обмеження можуть бути виправданими? Якою є практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у справах щодо свободи слова в контексті збройних конфліктів? Як Україні прийняти ефективне і працююче законодавство, яке з одного боку реально дозволятиме притягати порушників до відповідальності, а з іншого боку, відповідатиме міжнародним стандартам у сфері свободи вираження поглядів та не наражатиме Україну на нові програші у ЄСПЛ?
Деякі проросійські ЗМІ шокували читачів заголовками, нібито Україна збирається "без суду і слідства" масово ув’язнювати в концтабори росіян, які перебувають на її території.
Як ставляться українці до різних карантинних обмежень? Чи були вони необхідними та пропорційними з точки зору прав людини? Що варто врахувати владі напередодні нової зимової хвилі пандемії?
Розглянемо, які основні зміни відбиті в тексті цьогорічної резолюції, як вони можуть вплинути на ситуацію на окупованому півострові та як змінюється підтримка кримських резолюцій країнами-учасницями ООН
Щоб зрозуміти це, спочатку треба розібратись, яким чином судді потрапляють до Конституційного Суду.
2 листопада відзначають Міжнародний день ООН з припинення безкарності за злочини проти журналістів. Цьогоріч у світі вбили 27 працівників медіа. Експерти організації стверджують, що зазвичай у дев’яти з десяти випадків нападників не карають, що призводить до ще більшого числа таких злочинів.
Чи були слідство та суд неупередженими і справедливими? Чи мав взагалі цей злочин розглядатись саме судом присяжних і за якими законами? Яку роль зіграли у визначенні винного та винесенні вироку ЗМІ?
Щоп’ятниці отримуйте найцікавіші матеріали тижня: важливі новини та актуальні анонси, розлогі тексти й корисні інструкції.