Вирок оголосити – справа нехитра: хто став “суддями” на окупованій частині Запорізької області
Після незаконних “референдумів” на новоокупованих територіях України стали формувати регіональні представництва органів російської влади. У тому числі створювати російські суди.
ZMINA вже розповідала про те, хто пішов працювати до окупаційних судів Херсонської області. У цьому матеріалі розглянемо, як і з кого сформували “суддівські” органи в окупованій частині Запорізької області, а також наскільки компетентні та неупереджені нові “судді”.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/sourts-in-melitopol.jpg)
Неповне покриття
На відміну від Херсонщини федеральний закон щодо створення російських судів у Запорізькій області якось непомітно обійшов своєю юрисдикцією території, які не вдалося окупувати російським військовим. Так, у законі немає Запорізького міського суду, а також суду, дія якого поширювалась би на територію Гуляйпільської, Новомиколаївської чи Вільнянської громад. Російські суди “обласного” рівня розмістилися в Мелітополі.
Крім того, не вдалося знайти у відкритому доступі інформації про діяльність окупаційного Енергодарського міського суду або призначення туди суддів. Бази російських юридичних осіб також не містять відомостей про таку організацію.
Аналогічні результати дає і пошук такої юридичної особи, як Пологівський міжрайонний суд, хоча відомо щонайменше про одного суддю, який формально входить до складу цього органу. Можливо, це якось пов’язано з тим, що лінія бойового зіткнення проходить всього за 14 кілометрів від міста.
У розташованій ще ближче до фронту Василівці теж немає юридичних реквізитів і майже через рік після “узаконення” продовжують шукати співробітників.
Нижньогородський анклав
Показово, що у складі повноцінних судів переважають судді з Нижньогородської області. В “обласному суді” з 28 встановлених “суддів” половина є вихідцями з Волго-В’ятського регіону Росії. Майже в таких самих пропорціях представлений і суддівський корпус найбільшого з міжрайонних “судів” – Мелітопольського – 6 нижньогородців із 14 суддів.
А у “гарнізонному суді” Запорізької області своя атмосфера. Голова суду Расул Алієв розпочинав кар’єру військового судді у Грозному та Дагестані, потім перейшов до Підмосков’я та змінив його на окуповану територію. Більшість інших “суддів” – теж прибули з сонячного півдня Росії: заступник голови Ідріс Ісраїлов — Ростовська область, рядові судді – Ставропольський край та Північна Осетія. Після чеченських воєн це саме ті регіони, де військову юстицію складно чимось здивувати.
Кримські “переселенці” та зрадники
Зустрічаються серед новоспечених запорізьких “суддів” і кримчани. Зокрема, до “обласного суду” перейшла заступниця голови “Нижньогірського районного суду” Вікторія Білякова, яку в Україні підозрюють у державній зраді і яка причетна до переслідувань двох кримчан за їхню проукраїнську позицію.
Тут також працює і відновлена з відставки “суддя” “Ленінського районного суду Севастополя” Ганна Гуло, оголошена українською прокуратурою у розшук. До своєї відставки на півострові Гуло винесла щонайменше чотири вироки за ухилення кримчан від призову до російської армії. При цьому сам призов, згідно з міжнародним правом, є частиною воєнного злочину, який Росія чинить у Криму як країна-окупант. Відновлення на посаді Гуло далося нелегко – якийсь час їй довелося жити та ночувати у кабінеті “обласного суду” задля набуття статусу.
Умовно до “кримських” можна віднести й саратовського суддю Олексія Козирєва, який з моменту окупації Криму та до призначення в Запорізьку область майже дев’ять років був “суддею” “Верховного суду Республіки Крим”. За цей час він здобув собі гучну славу одіозного заангажованого “судді”, зокрема завдяки старанним спробам вислужитися перед ФСБ у політично мотивованих кримінальних справах на півострові.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/kozыrev1.jpg)
Так, наприклад, під час процесу проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, цей служитель Феміди постійно підказував свідкам, які давали “не ті свідчення”, втручався у допит свідків і кілька разів отримував зауваження за недоречну іронію.
Сімейний прокурорсько-судовий підряд
З двох призначених “суддів” Василівського міжрайонного суду на себе звертає особливу увагу “суддя” з популярним прізвищем Петренко. І справа не в самому прізвищі, а в тому, що її повні дані ідентичні відомостям із декларації НАЗК Марини Олегівни Петренко, яка у 2021 році працювала прокурором Василівського відділу Енергодарської міської прокуратури Запорізької області. Ще з декларації випливає, що ця співробітниця у звітний період одружилася з Петренком Вадимом Олександровичем і спільно з ним купила будинок у Мелітополі.
Площа будинку, дата придбання та місцезнаходження у Мелітополі повністю збігається з декларацією НАЗК про суттєву зміну у майновому положенні прокурора Василівської окружної прокуратури Петренка Вадима Олександровича. Однак найпримітніше, що людина з такими даними у вересні 2023 року призначена “суддею” до окупаційного “Мелітопольського міжрайонного суду”.
Кар’єрний трамплін
Від волго-в’ятських суддів, і тим більше колаборантів із Криму та Запорізької області навряд чи можна очікувати емпатії до українців з окупованих територій, особливо підозрюваних у проукраїнських настроях. Однак цікавим є й питання про професійний рівень цих “суддів”.
В “обласному суді” лише 6 суддів перейшли із судів такого ж рівня, включаючи згаданого Козирєва з Криму та “суддю” Валентину Максименко з “Верховного суду ДНР”, ще 16 “суддів” перейшли з районних та міських судів, тобто із підвищенням статусу. А п’ятеро “суддів” цього утворення здійснили неймовірний кар’єрний стрибок, перейшовши одразу з позицій мирових суддів, які розглядають хуліганства та крадіжки, до суддів області з повноваженнями з розгляду тяжких та особливо тяжких злочинів.
Тим часом у “районних судах” Запорізької області все має ще яскравіший вигляд. У “Василівському міжрайонному суді” жодна з двох наявних суддів раніше не мала досвіду роботи як суддя.
У Бердянську роботу “суду” очолює “суддя” Сергій Валяєв, який здобув у рідній Білгородській області репутацію слухняного виконавця волі голови облсуду в схемах з кидання пайовиків різних будівельних проєктів. А в підпорядкуванні у нього новоспечені “судді” – українська адвокатка Ілона Новак та помічник судді Ельдар Абуков. Обоє із нульовим стажем суддівської роботи.
У “Мелітопольському суді” з 14 суддів лише Ігор Харченко до цього мав статус судді районного суду у станиці Ленінградській Краснодарського краю. Ще шестеро раніше були мировими суддями, включаючи Олександра Лучкова з Литкаріного Московської області. Судячи з відгуків, ця людина схильна звертатися до учасників процесу на “ти” та хамити, а також приймати рішення з ознаками корупційної співпраці.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/luchkov.jpg)
Друга половина “суддівського корпусу” в Мелітополі – це вчорашні помічники суддів, експрокурори та адвокат Світлана Анашкіна. Остання запевнила кваліфікаційну комісію, що припинила статус українського адвоката, проте Національна асоціація адвокатів України про це нічого не знає – на її сайті Анашкіна залишається чинним українським адвокатом.
![](https://zmina.info/wp-content/uploads/2024/02/anashkyna.jpg)
Чи вплине цей обман на становище Анашкіної у російській судовій системі, невідомо. Але те, що її дії будуть кваліфіковані українськими правоохоронними органами як державна зрада, – це факт. Для Анашкіної та інших колаборантів така діяльність – тяжкий злочин.
Що ж до всіляких вихідців із російської глибинки, то питання їхнього переслідування з боку української влади залежатиме від ступеня участі у воєнних злочинах проти цивільного населення. З урахуванням масштабу репресій проти цивільних осіб на окупованій частині Запорізької області розраховувати на те, що “судові процеси” залишаться без належної уваги, цим суддям явно не варто.