Робиш стріми обшуків та судів – безперечно терорист: історія переслідування кримськотатарського журналіста Вілена Темер’янова

“Коробку давно потрібно перебрати, але немає часу зайнятися – то в Ростові суди, то в Сімферополі, а то вдома  справи”, – пояснює мені громадянський журналіст Вілен Темер’янов скрипіння та скрегіт своєї старої машини.

Ми звертаємо у тихий провулок, щоб випити кави та поговорити про його черговий арешт під час масових затримань під сімферопольським ізолятором. Через пів року після подій 11 серпня о четвертій ранку співробітники ФСБ увірвалися до будинку Темер’янова, провели обшук і забрали його з собою, а наступного дня в кримському суді йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оголосивши підозру в терористичній діяльності.

Будні цивільних журналістів

“Суддя нікуди не виходив, жодної секунди не думав. Просто глянув на екран комп’ютера і сказав: “14 діб арешту”. У нього рішення вже було підготовлено”, – з усмішкою згадує Вілен Темер’янов епізод зі своїх професійних буднів.

Ці спогади – про масові затримання у листопаді минулого року. На той момент це здавалося кричущим свавіллям і черговим “дном” – понад тридцять затриманих, які зібралися з квітами та повітряними кульками зустріти адвоката Едема Семедляєва після відбування незаслуженого арешту. За десять хвилин у жорсткій формі омонівці затримали не лише журналістів, а й людей похилого віку, жінок, підлітків.

З п’яти затриманих того вечора цивільних журналістів Вілен Темер’янов отримав найбільший термін арешту – 14 діб. І це було вже не перше його затримання. У листопаді 2020 року співробітники поліції затримали Темер’янова біля будівлі “Кримського гарнізонного суду”, де зібралося близько 200 людей у зв’язку із вироком групі кримських мусульман. Його доставили до відділку та склали два адміністративних протоколи. Один за частиною 5 статті 20.2 КоАП РФ (Порушення учасником публічного заходу встановленого порядку проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування), а другий – за статтею 20.6.1 (Невиконання правил поведінки під час запровадження режиму підвищеної готовності) – за відсутність медичної маски.

Після тривалого затримання у відділі поліції журналіста відпустили, а “судову повістку” доставили майже через два місяці із суто кримською своєрідністю – Темер’янова на очах у дружини та дитини скрутили кілька людей у ​​цивільному, заштовхали в машину та відвезли у невідомому напрямку. Пізніше з’ясувалося – до суду для розгляду одного з протоколів. Причому того дня протокол так і не розглянули, назад – близько 100 кілометрів – журналіст повинен був добиратися самостійно. А через день суд не знайшов у його діях складу правопорушення, оскільки Темер’янов біля суду виконував свої професійні обов’язки журналіста.

Журналісти-терористи?

На сьогодні цивільному журналісту Вілену Темер’янову оголошено підозру у злочині за традиційною для кримських мусульман статтею 205.5 КК РФ “Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації”. Його підозрюють у тому, що він є послідовником ісламської організації “Хізб ут-Тахрір”, яка в Росії вважається терористичною.

Важливо відзначити, що Темер’янов був громадянським журналістом “Кримської солідарності”. Це громадське об’єднання, яке зараз спеціалізується на захисті кримських мусульман від масштабних репресій, що розгорнулися з початком окупації півострова. За нашими оцінками, Темер’янов став десятим громадянським журналістом цього громадського об’єднання, який опинився за ґратами за підозрою в тероризмі.

Починаючи з 2017 року, російські спецслужби почали відпрацьовувати практику включення цивільних журналістів “Кримської солідарності” до складу нібито розкритих “осередків” терористичної організації. Першими стали бахчисарайські кореспонденти Тимур Ібрагімов, Сейран Салієв та Марлен Асанов. Роком пізніше фігурантом цієї справи став один із координаторів руху і водночас цивільний журналіст Сервер Мустафаєв. Тоді ж окрема справа була порушена проти Нарімана Мемедемінова, який був неформальним координатором громадянських журналістів ініціативи.

Ще через рік список заарештованих поповнили найактивніші стримери руху – Руслан Сулейманов, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв. Потім протягом двох років було “затишшя” – у складі нових “осередків”, що розкривалися ФСБ, не було цивільних журналістів. Однак з арештом Вілена Темер’янова ця тенденція знову стала актуальною.

Чого чекати далі?

Аналіз попередніх кримінальних справ, фігурантами яких виступали громадянські журналісти “Кримської солідарності”, не надає оптимізму.

Розгляд цих справ у “судах” проходить за однією і тією ж формулою: аудіозапис якихось зборів, у яких згадується про організацію “Хізб ут-Тахрір” плюс свідчення “засекреченого” свідка, який стверджує, що підсудний на цих зборах був. “Суду” цього достатньо для винесення обвинувальних вироків, які за статтями терористичного спрямування відрізняються дуже великими термінами.

На даному етапі вже винесено вироки щодо шести цивільних журналістів “Кримської солідарності”, у п’яти випадках терміни ув’язнення склали від 14 років, як у Сервера Мустафаєва, до 19 років, як у Ремзі Бекірова та Марлена Асанова. Таким чином, є всі підстави припускати, що через півтора-два роки слідства, Вілена Темер’янова засудять не менше ніж до десяти років позбавлення волі. Щоправда, лише в тому випадку, якщо Росія ще матиме ці півтора-два роки на продовження репресій у Криму.