“Прийдемо за кожним”: окупанти в Криму використовують моральні приниження для боротьби з проукраїнськими настроями
У спробі придушити проукраїнські настрої в Криму російські силовики використовують широкий спектр різноманітних репресій, починаючи від цькування в соціальних мережах, закінчуючи фабрикацією кримінальних справ.
Серйозну увагу окупанти приділяють морально-психологічному тиску на місцевих жителів. Людей, які підтримують Україну, примушують записувати на відео вибачення та вчиняти інші принизливі дії.
Який вигляд має цей вид переслідування, дослідили експерти правозахисної кримської ініціативи Irade, які передали результати свого моніторингу виданню ZMINA.
Увага, мотор!
Спеціально навчені люди з ФСБ або Центру протидії екстремізму знаходять у соціальних мережах черговий проукраїнський коментар, фотографію з українською символікою або українську пісню. За “пробитою” адресою виїжджає група захоплення – від двох до п’ятнадцяти спецпризначенців у повному бойовому екіпіруванні та з ними один-два співробітники Центру Е. Залежно від віку “винуватця” його довго б’ють або ж “ламають” тільки на камеру. Відео цих “штурмів” потім з’являється в пропагандистських пабліках зі зловісними гаслами “прийдемо за кожним”.
Тим часом шоковану таким затриманням і побоями людину на якомусь етапі починають готувати до “відеопривіту”. Один слідчий обіцяє 15 років в’язниці за шпигунство на користь України і запевняє, що в телефоні вже знайшли масу доказів, а інший “щиро” дивується, чим це затриманому не до вподоби російські реалії, і пропонує уникнути серйозних наслідків, продемонструвавши, що він усе усвідомив. Перший погрожує підкинути вибухівку, відвезти “на підвал” і просто тут зґвалтувати ніжкою від табурета, а другий переконує – зачитай текст, і ми всі підемо по домівках. А якщо відмовишся, то нас з роботи не відпустять, і тоді буде і вибухівка, і підвал, і ніжка від табурета.
Потім перелякані люди насилу вимовляють під відеозапис казенні формулювання, підготовлені співробітниками Центру Е: “Я, такий-то, розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі інформацію, що дискредитує Російську Федерацію. Прошу вибачення і надалі зобов’язуюся цього не повторювати”.
Записане з урахуванням похмурої альтернативи “покаяння” потім відправляють місцевим пропагандистам. І ті радісно демонструють публіці, що ті, кого вони називають “хохляцькі ждуни”, масово каються і взагалі не здатні відстояти свої переконання. А заодно в таких публікаціях активно схвалюють дії силовиків із приниження моральної гідності проукраїнських громадян і залякують усіх, до кого ще не навідався “товариш майор”.
Так виглядає типова схема появи цих відео, розповідають у правозахисній ініціативі Irade, учасники якої проаналізували сотні роликів і десятки інтерв’ю з жертвами такого поводження. Експерти додають, що доволі часто в цей процес приниження, що вже став рутинним, кримські силовики вносять свої креативні ремарки, посилюючи моральні страждання жертв.
“Перевиховання”
У кількох випадках після затримання співробітники поліції записували відео вибачень, попередньо доповнивши зовнішній вигляд затриманих атрибутикою, покликаною посилити приниження. Наприклад, Ксенію Голубенко та Олега Лукашевича одягали у військову екіпіровку російської армії (бронежилет і каску). Євгена Шведа змусили просити вибачення, тримаючи в руках російський прапор, зі словами “росіяни знову розбили шведів”. А вибачення Людмили Шкоденко записували на тлі пам’ятника полеглим радянським воїнам (мабуть, відсилаючи до того, що ці дії ображають пам’ять про “дідів”).
Правозахисники знайшли щонайменше 22 відео, де від проукраїнськи налаштованих кримчан вимагали публічно висловлювати впевненість у перемозі російської армії або підтримку військової агресії. Також часто силовики вимагають від кримчан освідчуватися в коханні російському президенту або російській армії. У п’яти випадках фіксували примус виконувати російський гімн або співати російські патріотичні пісні.
Крім того, фіксували випадки, коли кримчан примушували на відео запевняти, що вони переглянули свої переконання, та ображати жителів материкової України, наприклад, називати їх “клятою нечистю”.
Взагалі цей тип контенту містить багато образливої лексики. У своєму звіті Irade звернули увагу на впровадження окремого слова, яке узагальнює в собі цільову групу репресій – людей, які підтримують Україну. Це слово “ждун”, похідне від дієслова “чекати”, і воно доволі часто трапляється в заголовках кримських медіа під час розповсюдження матеріалів, які були предметом цього дослідження. Серед інших образ періодично фіксувалися іменники “хохлуха”, “вівця”, “херой”, а також вираз “що з е**лом”.
Примітно, що практично всі публікації про людей, затриманих за симпатії до України, містили повні персональні дані жертв, а в низці випадків також були опубліковані посилання на їхні сторінки в соціальних мережах. Один з опитаних правозахисниками кримчан повідомив, що зіткнувся з хвилею хейту і погроз у своїх соціальних мережах після оприлюднення відео з його “вибаченнями”. Ще троє опитаних підтвердили, що були звільнені з роботи після таких публікацій. Здебільшого звільнень зазнають працівники кримських шкіл.
Циклічні меседжі для страху
Правозахисники Irade також проаналізували коментарі під відеопублікаціями з приниженнями проукраїнських кримчан. Вони зафіксували постійне повторення в коментарях під різними відео одних і тих самих меседжів, покликаних створити враження, що ця думка має масову підтримку. Серед найпопулярніших тем таких “циклічних” меседжів: позбавлення майна осіб із проукраїнською позицією, примус таких осіб до відправлення в зону бойових дій, схвалення насильницьких дій російських силовиків, посилення покарання за проукраїнську позицію, а також “знеособлення” і формування ненависті до українців.
Такий інформаційний вплив через повторювані коментарі, на думку авторів дослідження, має підготувати суспільство до лояльного сприйняття масових радикальних дій, що йдуть у розріз із загальнолюдськими нормами моралі.
Однак головною метою всієї цієї хвилі відеопокаянь, згідно з висновками експертів, є демотивація і залякування нелояльного до окупантів населення. Робота ця часто ведеться дуже шаблонно і, так би мовити, “для галочки”, але все ж таки масштабно, системно і в тісній координації російських силовиків із засобами пропаганди. Той факт, що приниження людської гідності під час поводження з цивільним населенням є воєнним злочином, кримських силовиків анітрохи не бентежить. Поки що не бентежить.