(Не) жіноча робота: як жінки переходять у традиційно “чоловічий” професійний сектор через війну в країні
“Українські жінки — це невичерпне джерело стійкості, вигадливості та продуктивності. Чому б не спрямувати зусилля всього народу на його захист і відновлення? Україна стикнулась з величезним викликом відбудови всього, що зруйнувала Росія. Україна не може собі дозволити обійтися без внеску жінок у ці зусилля”, – це слова послині Великої Британії в Україні Мелінди Сіммонс перед завершенням її місії у серпні 2023 року.
Амбасадорка завжди, а особливо протягом останніх двох років, акцентувала увагу на тому, що Україна потребує рівноцінного жіночого внеску в усі робочі процеси, що українське суспільство просто не може собі дозволити розкіш відмовитися від спеціалісток та фахівчинь і посадити їх вдома за домашніми неоплачуваними справами.
Закономірно, що такі тенденції останні два роки почав диктувати і ринок праці: чоловіків масово мобілізовують на фронт, у той час їхні робочі місця почали опановувати жінки.
Про те, як змінився ринок праці за два роки великої війни, чи пропонують роботодавці жінкам вакансії, які раніше вважалися умовно чоловічими, і чи обирають самі жінки такі професії, ZMINA говорила з представницями рекрутингових компаній та кар’єрного хабу, створеного для допомоги жінкам.
Замовники офісних вакансій повільно адаптуються до змін на ринку праці попри кадровий голод
“Grechka Hr consulting” – рекрутингова агенція, яка займається пошуком кандидатів та кандидаток на запит українських роботодавців переважно в офісному секторі, 80% їхніх запитів зосереджено у столиці.
Керівниця рекрутингового напряму компанії Вікторія Онуфрієва зазначає, що на ринку праці зараз відчувається значний кадровий голод, який стосується обох статей. Адже, наприклад, за даними Мінекономіки, понад 6 млн громадянок та громадян України, які виїхали через війну, досі перебувають за кордоном. І більшість з них – це жінки. З іншого боку – чоловіки, які наразі не на фронті, уникають роботи з офіційним працевлаштуванням і роботи, під час якої потрібно багато пересуватися по місту чи між містами.
“Чимало компаній, з якими ми працюємо, постійно стикаються з тим, що їм бракує працівників – раніше у них працювали здебільшого чоловіки. І, за моїми спостереженнями, вони досить повільно проводять зміни і адаптації, щоб ми могли підбирати їм нові кадри. На мій погляд, вони не до кінця усвідомлюють, наскільки складною є ситуація і що найближчим часом вона не покращиться”, – каже Вікторія Онуфрієва.
Тож з огляду на ситуацію, співробітники її агенції проводять серед замовників просвітницьку роботу, показують, яка ситуація на ринку, інформують, що в цій галузі кількість вакансій вже перевищує кількість кандидатів і кандидаток.
“Ми радимо не ставити надмірних вимог, запевняємо, що багато професійних навичок людина опанує вже у процесі роботи”, – додає представниця “Grechka Hr consulting”.
За її словами, щодо зацікавленості жінок у традиційно “чоловічих” вакансіях, то в офісній сфері це – комірники та комплектувальники.
Ця робота вважалась чоловічою, зокрема через необхідність переміщати вантажі та самостійно працювати з навантажувальними машинами.
Робітничі професії долають стереотипи
“Варто розуміти, що війна руйнує стереотипні уявлення про “жіночу” та “чоловічу” роботу. У листопаді 2023-го можна було знайти інформацію про українських жінок, які працюють в шахті, адже чоловіки-шахтарі були мобілізовані до лав ЗСУ. Зокрема, у статті “The Economist” наводили такі дані”, — коментує Вікторія Білякова, PR-менеджерка Work.ua – однієї з найбільших платформ для пошуку вакансій та кадрів в Україні.
Якщо говорити про зміни на ринку праці за 2 роки повномасштабного вторгнення в контексті статі та віку, то в агентстві констатують збільшення частки жінок та молоді до 25 років. Аналіз нових шукачів, які створили резюме на Work.ua у січні 2022-го та 2024 року, показує, що частка жінок на ринку праці збільшилася з 57% до 62%. Також на той момент зросла частка людей у віковій групі від 18 до 24 років.
Окремо варто підкреслити декілька важливих моментів, кажуть у Work.ua.
По-перше, законодавчих підстав для поділу тих чи інших професій за статтю та/чи гендером немає. Хоча ще до 2017 року в Україні існував перелік із 450 професій, заборонених для жінок. Зокрема, це стосувалось професій: машиністи в метро, водолази, пожежники та снайпери. У грудні 2017-го в Україні був скасований Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими й небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок. Але в реаліях стереотипні уявлення про відповідну роботу для людей різних статей не зникли разом із цим документом.
По-друге, згідно з українським законодавством забороняється вказувати у вакансіях вимоги до статі кандидата (як і до віку, раси тощо). Проте ще не всі роботодавці дотримуються вимог закону на практиці. Однією з можливих причин може бути упередження. Наприклад, кермування автомобілем — це начебто “чоловіча справа”, тож вакансії для водіїв нерідко починаються з фраз “шукаємо чоловіка на посаду…”
“Подолання стереотипів – також один із викликів для роботодавців, І на цьому шляху боротьба зі стереотипами все ще продовжується. Але повномасштабна війна і постійна мобілізація має впливи на цей процес. Кілька місяців тому спостерігали таку тенденцію на Work.ua: у “традиційно чоловічих” вакансіях роботодавці особливо почали наголошувати, що очікують на відгуки від кандидатів обох статей. А також уточнювати, що готові навчати жінок за рахунок компанії”, – каже Вікторія Білякова.
Тобто компанії зіткнулися з викликами сьогодення і просто змушені на них реагувати залученням жінок у професії, які стереотипно вважалися “чоловічими”.
За даними Work.ua, у розрізі окремих професій досі 100% вакансій пропонується чоловікам на такі посади: виконроб, замірник, електрослюсар, порізчик, складальник, установник, інженер з технічного нагляду, мебляр, автоелектрик, слюсар, майстер СТО, фарбувальник, електрик, інкасатор, автослюсар, кур’єр, зварювальник. Кількість резюме від жінок на ці вакансії вкрай мала. Наприклад, серед усіх кандидатів-інкасаторів на Work.ua резюме від жінок складає 1,3%.
“Чи значить це, що жінки не опановують ці “чоловічі” професії? Ні, таке твердження було б хибним. Безпосередньо від роботодавців ми знаємо про кейси успішного навчання та працевлаштування жінок на посади операторки котельні, операторки виробництва, інкасаторки та інших. Але часто вони отримують ці посади після проходження навчання у межах конкретного підприємства. Тобто такі жінки не проходять шлях кандидатки, яка шукає роботу, тому не відображаються у статистиці відгуків та пропозицій вакансій”, – коментує Вікторія Білякова.
Спілкуючись з роботодавцями, фахівці Work.ua все частіше помічають ситуації, коли компанії цілеспрямовано навчають жінок і навіть уже мають спеціально розроблені програми під конкретні посади, які раніше обіймали чоловіки. Мова йде про роботу на виробництвах, в аграрній галузі, наприклад, посада операторки технічного устаткування, а також серед мереж заправних станцій, наприклад, робота операторки АЗС.
“Прогнозуємо, що таку практику – навчання жінок “чоловічим” професіям для подолання дефіциту кадрів – будуть застосовувати все більше великих підприємств, які мають ресурс для кваліфікованого навчання персоналу. Сподіваємося, що таким чином нам вдасться не лише подолати дефіцит кадрів, а й скоротити гендерний розрив в оплаті праці хоча б до рівня країн ЄС. В Україні цей показник складає 18,6%, в ЄС — 13,6%”, – підсумовує Вікторія Білякова.
Кар’єрний хаб “Вона” безоплатно навчає жінок умовно чоловічих професій
Бізнес-хаб “Вона” – всеукраїнська мережа центрів по підсиленню та навчанню жінок у вразливих ситуаціях – зараз часто проводить навчальні курси за запитами роботодавців. Відтак випускниці мають конкретну перспективу працевлаштуватися на вакансії за фахом, який щойно здобули. Останнім часом стали популярними запити на професії, які раніше умовно вважалися “чоловічими”.
“Коли є конкретні запити, нам так легше, ми від того відштовхуємося. Ми влаштовуємо профільні курси, навчаємо жінок тому, у чому є потреба і вони в перспективі забезпечені роботою. Якщо запитів нема, ми самостійно аналізуємо ринок за вакансіями, які зараз є актуальними. Також працюємо із центрами зайнятості”, – розповідає Лариса Полівко, координаторка бізнес-хабу “Вона” у місті Києві та Київській області.
Всі курси та консультації для жінок безоплатні, адже роботу мережі хабів реалізує Фонд народонаселення ООН в Україні (UNFPA Ukraine) через ГО ‘Інноваційні соціальні рішення” та за фінансової підтримки Бюро USAID Ukraine з питань гуманітарної допомоги.
“Зараз у нас є запит від логістичної компанії на далекобійниць і ми аналізуємо, як ми можемо закрити цей запит. Ми розуміємо, що з нуля ми не зможемо зібрати таких спеціалісток, бо це довготривале навчання. Але в нас є ідея: хочемо розмістити і поширити на всю Україну анкету для тих, хто уже має водійські права, особливо категорії С”, – ділиться Лариса Полівко.
Також бізнес-хаб має запит на працівниць у сфері автомеханіки: роботодавці шукають менеджерок в магазини автозапчастин, в автомайстерні. Тож зараз на базі хабу “Вона” запускають курси “Комп’ютерна діагностика СТО” та підшуковують СТО, де б випускниці курсів пройшли стажування.
У березні київський хаб “Вона” вже випустив курс електромонтерок, цих спеціалісток також потребували майбутні працедавці.
“У нас був запит від “Київпастранс” про те, що їм бракує персоналу і вони з радістю приймуть до себе на роботу жінок. Так у нас виникла ідея запустити курси електромонтерок. Був інтенсивний місяць навчання – теорії та практики. Маємо 18 випускниць. І зараз підшуковуємо місце, де б вони пройшли практику. Потім вони зможуть працевлаштовуватися, працювати спершу помічницями електромонтерів і здобувати подальші знання на практиці”, – інформує Лариса Полівко.
Світлана Каменєва – одна із випускниць курсу електромонтерок. Оголошення про набір на навчання побачила в мережі “Фейсбук” і вирішила здобути нову професію.
Світлана є переселенкою із Дружківки Донецької області, із 2022 року із сім’єю мешкає у Києві. В Дружківці працювала адміністраторкою в бібліотеці. Але після вимушеного переїзду вирішила щось кардинально змінити, навчитися чомусь зовсім новому.
“На курсах у нас була теорія та практика, ми складали схеми, монтували розетки. Зараз хаб “Вона” підшуковує нам місце, де ми б могли пройти стажування. Потім я планую влаштуватися на роботу, не одразу електромонтеркою, а спершу помічницею. Також я бачила оголошення про навчання на операторів дронів, для цього бажано мати технічну освіту. Я гадаю, це буде мій наступний навчальний курс, і це буде професія, потрібна уже й на фронті”, – говорить Світлана Каменєва.
Звернутись до Київського кар’єрного хабу “Вона” можна через сторінку у фейсбуку , приєднавшись до каналу у вайбері , а також телефоном +38 097 725 57 78. Анкета для заповнення заявки тут.
