Міжнародний суд у Гаазі просять покарати Росію за демографічні зміни Криму: які докази надала Україна
Прокуратура Автономної Республіки Крим та Регіональний центр прав людини надіслали Міжнародному кримінальному суду (МКС) сьоме подання з доказами примусового переміщення Росією цивільного населення з Криму.
Про це під час брифінгу “Тікати не можна лишитись. Нові докази злочинів РФ у Криму” повідомив прокурор АРК Ігор Поночовний.
У документі надаються докази того, що запроваджена Росією політика “інтеграції” та атмосфера страху призвели до переміщення кримчан і зміни демографічної ситуації на півострові. Автори подання показали широкомасштабність та систематичність витіснення населення з Криму.
Інформаційне повідомлення до МКС ґрунтується на більш ніж тисячі протоколів допитів переселенців, які зібрала прокуратура АРК за останні три роки.
Автори документа виокремили близько 30 основних факторів у шести сферах суспільного життя, які спонукають людей до переміщення. Серед основних причин – нав’язування російського громадянства, переслідування за політичні або релігійні переконання, порушення свободи слова, мирних зібрань, відсутність справедливого судочинства, експропріація або втрата майна, складнощі з доступом до медичних і соціальних послуг без російського паспорта, неможливість навчатись українською мовою, призов до російської армії.
“Ці дії спрямовані насамперед на проукраїнське і кримськотатарське населення, нелояльне до окупаційної влади, та мають на меті витіснення з Криму будь-якого проукраїнського населення і заміщення його людьми з Російської Федерації, щоб змінити демографічну ситуацію на півострові на користь Росії… Такі дії становлять серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, передбачені Римським статутом, IV Женевською конвенцію 1949 року та Європейською конвенцією з прав людини”, – розповів Ігор Поночовний.
За словами юриста Регіонального центру прав людини (РЦПЛ) Віталія Набухотного, автори інформаційного подання намагалися переконати суд у Гаазі, що події в Криму мають аналогію з подіями в Югославії. У трибуналу з колишньої Югославії вже були перші прецеденти.
За даними Мінсоцполітики, на кінець 2019 року з півострова виїхали майже 43 тисячі внутрішньо переміщених осіб. Однак, за даними ОБСЄ та українських громадських організацій, загальна кількість де-факто переселенців може сягати 100 тисяч.
“Ми звернули увагу, що протягом шести років окупації кількість осіб, які виїжджають із Криму, не змінюється. До того ж за певні місяці кількість людей навіть зростає. Це відбувається через акумулятивний ефект. Адже в людини, яка тривалий час перебуває на цій території, збільшується кількість причин, аби покинути півострів”, – каже експерт РЦПЛ Роман Мартиновський.
Роман МартиновськийЗа даними РЦПЛ, за час окупації з Криму видворили 2 425 осіб, з яких близько тисячі – громадяни України, решта – громадяни 37 іноземних держав.
МКС отримав близько 200 досьє на українських в’язнів, які відбували покарання в місцях позбавлення волі та були депортовані на територію Росії.
“За нашими підрахунками, щонайменше 12 тисяч громадян України вже було переміщено з території Криму на територію РФ для відбування кримінальних покарань”, – додає Роман Мартиновський.
Також, за даними Регіонального центру з прав людини, до лав російської армії призвали щонайменше 14 тисяч кримчан. 71 людину окупаційна влада притягнула до кримінальної відповідальності за ухилення від призову.
Кількість неурядових організацій у Криму після вимоги про перереєстрацію за російським законодавством зменшилась із 10 тисяч до 360. Понад 2 500 кримських ЗМІ змушені були припинити свою діяльність після обов’язкової перереєстрації медіа на півострові.
Окупаційна влада скоротила на півострові кількість місць, де можна проводити публічні акції, до 366.
До окупації в Криму було зареєстровано 1 400 релігійних громад, ще 674 діяли неофіційно, без реєстрації. Російська влада зобов’язала вірян погодити свою діяльність із законодавством РФ та перереєструватися до 1 січня 2015 року. 10 серпня того ж року Федеральна податкова служба РФ оприлюднила список із 53 місцевих релігійних організацій, що пройшли перереєстрацію.
Водночас Кримська правозахисна група наводить дані станом на 7 вересня 2019 року, відповідно до яких у межах політичного мотивованого та/або релігійного переслідування Росія позбавила волі 86 осіб. Із них щонайменше 67 – за участь у “Хізб ут-Тахрір” і “Таблігі Джамаат”.
Також станом на червень 2018 року півострів залишили 115 кримчан з ВІЛ, після того як Росія унеможливила для них продовження замісної терапії.
“Такі дії окупанта можуть порушувати статті 7(1)(d), 8(2)(a)(vii) / 8(2)(b)(viii) Римського статуту МКС. У повідомленні також додано перелік посадових осіб РФ, які більшою чи меншою мірою є відповідальними за порушення прав людини в Криму. На розгляд Офісу прокурора МКС ми надали перелік із 14 представників вищого державного керівництва Російської Федерації, які мають відповідати за скоєні злочини”, – наголосив Ігор Поночовний.
Ігор ПоночовнийВодночас він уточнив, що в поданні є перелік посадовців, причетних до міжнародного злочину, у вищому керівництві РФ, ФСБ, Слідчому комітеті, поліції, Збройних силах РФ та в окупаційній адміністрації, яка реалізовувала та реалізовує політику переслідування на півострові.
Нагадаємо, МКС – перший у світі постійний міжнародний суд з юрисдикцією щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду. Основним принципом його роботи є принцип комплементарності. Він полягає в тому, що суд втручається в розгляд тих чи інших справ тільки тоді, коли національні правові системи не в змозі або не бажають розслідувати і притягти до відповідальності осіб, винних у геноциді, злочинах проти людяності і воєнних злочинах.
Робота суду поділена на стадії попереднього вивчення подій у певній країні, офіційного розслідування та судового розгляду. Наразі суд у Гаазі перебуває на завершальній стадії попереднього вивчення подій в Україні, щоб остаточно визначитися, чи є підстави для відкриття справи. Суд досі приймає інформаційні повідомлення про можливі міжнародні злочини в Україні.
Попередні шість звернень, які надсилали до МКС правозахисні організації та Генеральна прокуратура України, стосувалися депортованих із Криму українських в’язнів. Два – видворень на підставі рішень окупаційних судів за порушення міграційного законодавства РФ. Решта три – повідомлення про порушення права власності, про незаконний призов та застосування незаконних методів ведення війни (“живі щити” з цивільного населення під час захоплення українських військових частин. – Ред.).
Правозахисники закликають мешканців Криму надсилати матеріали, які підтверджують міжнародні злочини Російської Федерації та окупаційної адміністрації півострова. Вони просять надсилати копії підтверджувальних документів, фото- й відеоматеріалів на електронну адресу Регіонального центру прав людини (rchr.sev@gmail.com) або прокуратури Автономної Республіки Крим (zvern01@ark.gp.gov.ua). Правозахисники гарантують конфіденційність і запевняють, що такі докази допоможуть їм у притягненні до відповідальності організаторів міжнародних злочинів у Криму.
Микола Мирний, журналіст ZMINA, для газети “День”
