Яким документом підтвердити право дитини на зарахування до першого класу? І чому жоден з переліку МОН не підійде батькам без прописки

Вже за тиждень закінчиться перша хвиля зарахування дітей до першого класу. Утім, вступна кампанія, перша в історії реформованої Нової української школи, викликала неабияке обурення серед частини батьків майбутніх школярів.

Невдоволення стосувалось того, що цього року перевагу при зарахуванні отримали діти, які “прописані” на закріпленій за школою території. Фактично для реалізації цього принципу Міністерству освіти та науки довелося вигадувати “велосипед” – механізм підтвердження місця проживання дитини та її батьків. Нещодавно міністерка освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі програми “Право на владу” зауважила, що для цього є перелік з десяти документів.

Про те, яке підводне каміння унеможливлює для більшості батьків без “прописки” отримання хоча б одного з них, читайте далі. 

Варто зауважити, що у порядку зарахування до першого класу жодного переліку документів, які б мали підтверджувати місце проживання дитини, немає. А сама умова підтвердження першочергового права на зарахування дитини прописана більш ніж демократично: “У разі наявності та за бажанням одного з батьків при поданні заяви про зарахування може бути пред’явлено документ…”  Утім, на практиці, звичайно, директори шкіл вимагатимуть надання певного документа. До того ж МОН надало свої роз’яснення порядку зарахування і навело орієнтовний перелік таких документів.

Змоделюємо ситуацію: уявіть, що ваша дитина цьогоріч повинна йти до першого класу. Ви із сім’єю мешкаєте в орендованій квартирі та не маєте договору оренди. Яким документом з переліку запропонованих ви зможете підтвердити право своєї дитини на зарахування до першого класу?

1. Паспорт громадянина України одного з батьків дитини

2. Довідка про реєстрацію місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків)

3. Витяг з єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання/перебування особи (дитини або одного з її батьків)

На жаль, перелічені вище документи не для вас. Їх можуть надати лише ті батьки, які “прописані” на території обслуговування школи.

4. Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи

Довідка засвідчує місце проживання внутрішньо переміщених осіб (дітей та їхніх батьків). Відповідно, ця категорія зможе реалізувати право на першочергове зарахування за місцем взяття на облік. А воно найчастіше співпадає із місцем проживання родини.     

5. Копія документа, що засвідчує право власності на відповідне житло (свідоцтво про право власності, витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір купівлі-продажу тощо)

По-перше, цей документ не є таким, що посвідчує бодай чиєсь місце проживання, адже він існує для підтвердження майнового права. По-друге, зазвичай для власників житла не є проблемою зареєструвати в ньому своє місце проживання і скористатися цим для підтвердження права на першочергове зарахування. Якщо ж людина мешкає на території обслуговування, але зареєстрована в іншому місці, то з великою ймовірністю у її власності немає житла. А мешкає вона в орендованому чи у родичів. По-третє, наявність цього документа в переліку змушує замислитися: невже лише той, хто має гроші на квартиру біля школи, має право й на доступ до школи?   

6. Рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання

Воно, проте, не підтверджує місця проживання – його виконання повинно дати можливість людині зареєструвати своє проживання. Якщо реєстрації досі немає, ймовірно, рішення ще не виконане і людина не може мешкати в житлі. Виконання таких рішень, зазвичай, триває роками і цей документ не обов’язково посвідчуватиме факт проживання на території обслуговування школи.

7. Документ, що засвідчує право користування житлом (договір найму, піднайму, оренди тощо), укладений між фізичними особами (за умови, що користування відповідним житлом є реальним і здійснюється за згодою та волевиявленням власника майна; засвідчення цих обставин може відбуватися в різний, але прийнятний спосіб) чи укладений між юридичною і фізичною особами, зокрема щодо користування кімнатою в гуртожитку

Цей документ, дійсно, може підтверджувати факт проживання сім’ї. Проте є декілька нюансів. Перший і головний – саме сім’ям з дітьми орендодавці зазвичай і відмовляють в укладанні письмових договорів оренди. Адже за наявності такого договору орендар має законне право зареєструватися в орендованій квартирі. Якщо в нього є неповнолітні діти, то їх, відповідно до норм чинного законодавства, також можна зареєструвати в житлі без згоди власника. Що, у свою чергу, обмежить орендодавця у праві власності.

По-друге, міністерство рекомендує директорам шкіл не визнавати чинну норму частини першої статті 811 Цивільного кодексу України, за якою договір оренди є дійсним, якщо він має письмову форму без будь-якого додаткового посвідчення. В листі-роз’ясненні вказана вимога перевіряти “в різний, але прийнятний спосіб” реальність договору: чи батьки дійсно живуть у помешканні та зі згоди власника. Через це виникає багато питань, які директори шкіл вирішують, виходячи із свого бачення ситуації. Дехто все ж вимагає нотаріально посвідчений договір оренди, хтось обіцяє звертатися до податківців і перевіряти, чи сплачені податки з цього договору тощо. Фактично МОН рекомендує визнавати всі надані договори оренди заздалегідь підробленими, адже підпису власника на договорі недостатньо. Чи це законно? Повноважень перевіряти такі факти, відповідно до законів України, немає ні в МОН, ні в керівників загальноосвітніх навчальних закладів. А “різний, але прийнятний спосіб засвідчення” – це формулювання, невідоме українському законодавству.

8. Довідка про проходження служби у військовій частині

Ця довідка також не підтверджує місця проживання дитини (яка, звісно, не мешкатиме на території військової частини). Але посвідчує місце роботи її батьків чи одного з них. Ба більше, військовослужбовці можуть зареєструвати місце проживання на підставі такої довідки.

9. Акт обстеження умов проживання

Такий акт складається у випадку, коли особа виявила бажання взяти на виховання в сім’ю дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування.

10. Акт обстеження матеріально-побутових умов

Його видає управління праці та соціального захисту населення для призначення особі соціальних виплат або субсидій. Обидва види актів банально недоступні тим батькам, які хочуть підтвердити проживання дитини на території обслуговування школи. Їх отримання визначене чіткими умовами, має цільове призначення та конкретні підстави оформлення – акти не можна “замовити” для надання в школі.

11. Будь-який інший документ, що підтверджує місце проживання дитини чи одного з її батьків

Важко сказати, які це можуть бути документи. МОН говорить про “будь-який офіційний документ, у якому зазначене місце проживання дитини чи одного з її батьків, форма якого визначена законодавством і який виданий органом державної влади чи органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку, є достатнім для підтвердження місця проживання дитини і, відповідно, права на її першочергове зарахування до початкової школи”. Однак таке визначення цілковито позбавлене конкретики.

Отже, якщо ви не маєте довідки внутрішньо переміщеної особи, то зі всього переліку документів для підтвердження проживання в орендованому житлі без реєстрації може підійти лише договір оренди. Але, як йшлося вище, його здебільшого й не укладають із сім’ями з дітьми. Утім, згідно з даними дослідження громадської організації “Територія успіху”, більше третини мешканців великих міст живуть не за місцем реєстрації. Їхні діти нарівні з іншими мають конституційне право на доступ до освіти, яке МОН очевидно порушило.

Чи можна було б уникнути дискримінаційної ситуації, коли діти третини мешканців міст опинилися “за бортом” доступу до першочергового зарахування? Так, якби система реєстрації місця проживання виконувала свою функцію – дійсно підтверджувала, де мешкає людина. А допоки орендарі з дітьми не можуть отримати згоду на реєстрацію у власників житла, держава вимушена щораз винаходити нові альтернативні способи доведення їх проживання в ньому.