Хто виграє у битві за українську молодь з ТОТ: експерти порівняли освітні політики України та Росії
Після окупації окремих територій України Росія всупереч нормам міжнародного права захопила владу над усіма сферами життя осіб, що проживають в окупації. Зокрема, це стосується й освіти: всі її рівні зазнали впливу. Окрім переходу на російські стандарти, що потягнуло за собою заміщення української мови російською як мови освітнього процесу, відбулась й фундаментальна зміна змісту освіти на всіх рівнях. Адже від цього часу освіта – це зброя, яку окупанти активно використовуються для викривлення ідентичності дітей та молоді з метою створення з них лояльної групи населення, а у подальшому – мобілізаційного резерву для участі у збройній агресії проти інших держав. Водночас опції відмови від такої освіти не існує, адже, приміром неповна середня освіта (9 класів) є обовʼязковою в РФ, і така вимога поширилась й на окуповані території.
Тож разом із окупацією почалась й постійна боротьба за молодь між Україною та РФ, адже з одного боку це юні українці, що мають перебувати в межах української системи освіти та культури, брати участь у житті країни, різних його аспектах, але з іншого боку через фізичне позбавлення можливості реалізовувати це все, вони стають ідеальною ціллю для окупаційної влади, чиї інструменти та засоби “роботи” вже перевірені роками.
У таких умовах освіта стала однією із основних “ниточок”, що продовжує утримувати зв’язок між молоддю на ТОТ та Україною. Тож наша держава зі свого боку ухвалила низку рішень, спрямованих на утримання цього звʼязку. Так, забезпечується дистанційне здобуття середньої освіти, у 2024–2025 роках на рівні шкільної освіти були запроваджені певні зміни, що дозволили особам, що перебувають на ТОТ, навчатись за педагогічним патронажем в українських закладах загальної середньої освіти, а також з безпекових міркувань та міркувань розумного навантаження, вивчати лише українознавчий компонент.
На рівні вищої та фахової передвищої освіти ще з 2016 року існує спрощена процедура прийому на навчання для українців з окупованих територій, що дозволяє вступати без проходження ЗНО/НМТ, без паспорта громадянина України, довідки про отримання реєстраційного номера облікової картки платниками податків та інших документів, адже враховується факт перебування в окупації.
Водночас лише нашого бажання та створення згаданих умов для утримання зв’язку з молоддю замало. Адже Росія створила цілу систему пропаганди та залучення до власних формувань. Особлива увага приділяється дітям та молоді. У цій системі не оминули й вступ до російських закладів освіти, де особам із так званих “нових субʼєктів” (тобто окупованих територій України) надаються певні пільги.
В умовах війни та окупації вступ до закладів вищої освіти України супроводжується постійним тиском зі сторони окупаційної влади та комплексною репресивною політикою, спрямованою на придушення будь-якої проукраїнської позиції та позбавлення будь-якого доступу до українських ресурсів, що вимагає від України більших зусиль, спрямованих на забезпечення доступу до української освіти для такої категорії населення.
Цей матеріал покликаний проілюструвати рівень переваг, який пропонує окупаційна держава, та порівняти його із пільгами та заохоченнями, що надходять від держави України для цієї ж категорії осіб.
Для цього експерти Центру громадянської просвіти “Альменда” проаналізували українські та російські нормативні акти, що регулюють вступ до закладів освіти абітурієнтів з ТОТ, і загальний механізм вступу для них у кожній з країн.
Нормативні документи, що регулюють вступ абітурієнтів з окупованих територій в Україні та в РФ
В Україні вступ осіб з ТОТ до закладів вищої освіти регулюється загальною нормою – Порядком прийому на навчання до закладів вищої освіти, який ухвалюється кожного року, а також спеціальною нормою – Порядком прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес (Наказ МОН №271 від 1 березня 2021 року), що розроблений саме для допомоги такій категорії вступників.
У Росії ж у 2023 році ухвалили Закон “Про особливості правового регулювання відносин у сферах освіти та науки у зв’язку з прийняттям до Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та освітою у складі Російської Федерації нових суб’єктів – Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації”, яким фактично освіту на окупованих територіях примусово перевели на функціонування у відповідності до російських норм та стандартів.
Наказ Міністерства науки та вищої освіти РФ №821 від 27 листопада 2024 “Про затвердження Порядку прийому на навчання за освітніми програмами вищої освіти – програмами бакалаврату, програмами спеціалісту, програмами магістратури” спрямований на регулювання загальних положень вступу. Водночас наказ Міністерства науки та вищої освіти РФ №231 від 1 березня 2023 року “Про затвердження особливостей прийому на навчання в організації, які здійснюють освітню діяльність, за програмами бакалаврату, програмами спеціалісту, програмами магістратури та програмами підготовки науково-педагогічних кадрів в аспірантурі (ад’юнктурі), передбачених частинами 7 і 8 статті 5 Федерального закону від 17 лютого 2023 р. у сферах освіти та науки у зв’язку з прийняттям до Російської Федерації Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та утворенням у складі Російської Федерації нових суб’єктів – Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області, Херсонської області та про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації” фактично встановив спеціальні умови вступу до закладів вищої освіти для осіб з так званих “нових субʼєктів РФ”.
У 2015 – 2017 роках існувала спеціальна спрощена система вступу для кримчан до закладів вищої освіти РФ за результатами внутрішніх іспитів та з урахуванням квоти для пільгового зарахування. Згідно з інформацією, оприлюдненою російськими онлайн-медіа, у 2022 році вступ до російських закладів освіти відбувався за спеціальними умовами, місця для абітурієнтів із тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей виділялись додатково, а сам вступ відбувався без вступних випробувань, за співбесідою, доступним було також переведення до російських закладів освіти, зокрема на навчання за кошти федерального бюджету.
Як відбувається процедура вступу до закладів РФ
Для роботи з абітурієнтами з окупованих територій України в університетах РФ не створюються спеціальні підрозділи приймальних комісій, вони вступають за загальною траєкторією.
Вимоги є нескладними, навіть якщо в таких абітурієнтів немає російського паспорта, вони можуть вступати за квотою для іноземців. Заклади вищої освіти РФ приймають й осіб, які отримали середню освіту за стандартами України та мають про це відповідний документ, жодні апостилі при цьому не вимагаються. Більше того, вступити можна навіть, не маючи оригіналу документа про здобуття освіти в Україні, написавши відповідну заяву-згоду на зарахування без нього та вказавши причину його відсутності.
Вступ відбувається за результатами вступних випробувань, що проводяться безпосередньо закладом освіти. Складання ЄДЕ (єдиний державний екзамен, російською – ЕГЭ) можливе за бажанням вступника. Для цього необхідно скласти випробування з 4 предметів, передбачених для ЄДЕ. Водночас за бажанням вступників іспити з російської мови, літератури, історії, суспільствознавства проводять у формі співбесіди, вступні випробування з інших предметів проводяться у формі, встановленій закладом освіти. Якщо закладом передбачається використання декількох форм, то вступне випробування проводиться за формою на вибір вступника, зокрема співбесідою. Навіть якщо для вступу на конкретну спеціальність передбачається вичерпний перелік вступних випробувань, абітурієнт за бажанням може складати інші випробування, не передбачені таким переліком. Таким чином абітурієнту з окупованої території надається досить великий вибір форм проведення та предметів для складання вступних випробувань, що є досить сприятливими умовами для випускника школи та дозволяє обирати, як саме можна показати свої кращі вміння та знання.
Росія дозволяє особам, що перебувають в окупації, отримувати додаткові бали при вступі до російських закладів освіти, якщо в Україні вони мали індивідуальні досягнення, зокрема освітні документи з відзнакою. Особи, які є призерами та переможцями IV етапу всеукраїнських учнівських олімпіад, республіканських олімпіад, члени збірних команд України, які брали участь у міжнародних олімпіадах, – вступають без складання вступних випробувань й прирівнюються до аналогічної категорії вступників з числа осіб, які брали участь у змаганнях та олімпіадах в РФ або міжнародних олімпіадах, представляючи Росію, їм автоматично нараховується максимальний бал. Тобто окупаційна держава проявляє максимальну цікавість та проактивність у тому, щоб переманити та утримати у російській системі освіти дітей та молодь, які відзначились особливими талантами, надавши їм максимально спрощені умови прийому на навчання та присвоївши їхні досягнення. Також створено систему пільг для стимулювання вступу до військових закладів РФ, зокрема членство в “Юнармії” не менше одного року дає право отримати 3 додаткових бали до результатів вступних випробувань до вищих військових навчальних закладів.
Варто зауважити, що при вступі до закладів освіти, що розташовані на території так званих “нових субʼєктів РФ”, заклади освіти за бажанням вступника можуть враховувати особливості середньої освіти в Україні під час підбору наповнення для вступних іспитів.
Також заклад освіти може самостійно змінювати мінімальну кількість балів, необхідних для вступу, навіть менші, ніж це передбачено для ЄДЕ чи встановлено федеральним органом виконавчої влади, що виконує функції з контролю та нагляду в сфері освіти. Безумовно, це може привабити абітурієнтів.
Водночас прийом до закладів освіти відбувається у загальні дати прийому документів, а окремих періодів для такої категорії осіб не передбачається.
Як відбувається вступ абітурієнтів з тимчасово окупованих територій до вишів України
З 2016 року Україна запровадила систему освітніх центрів “Крим-Україна” та “Донбас-Україна”, що опікуються вступом осіб з ТОТ. Їхня робота виходить за межі класичного перебігу вступної кампанії, адже вони розпочинають роботу до початку загальної вступної кампанії, щоб дати можливість якомога більшій кількості абітурієнтів вступити до українських закладів освіти. Важливо зазначити, що для осіб з ТОТ існує окремо визначена квота-2, що гарантує певний відсоток державних місць в кожному виші.
Для вступу потрібен паспорт громадянина України (за його відсутності – свідоцтво про народження) та документ про здобуття середньої освіти. Оскільки Україна не визнає освітні документи, отримані на ТОТ, то процедура вступу передбачає отримання такого документа у разі його відсутності. Для цього необхідно скласти річне оцінювання з української мови та історії України в уповноваженому закладі загальної середньої освіти. Водночас спрощена процедура визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованій території, на рівні середньої освіти досі відсутня, попри пряму вимогу забезпечити її функціонування в Законі України “Про освіту” (стаття 40-1).
Для вступу абітурієнт чи абітурієнтка не зобов’язані проходити ЗНО чи НМТ, натомість мають скласти вступні випробування з 4 предметів (українська мова, історія України та математика – обов’язкові, четвертий предмет на вибір вступника), у разі попереднього складання річних оцінювань у школі – вони можуть зараховуватись як результати вступних випробувань. Самі вступні випробування можуть проводитись дистанційно та у формі індивідуальної усної співбесіди.
Водночас наразі немає адаптації самих програм для вступних випробувань (переліку тем та питань, якими має володіти абітурієнт для успішного проходження випробувань. – Ред.) до умов перебування в окупації, а саме повного позбавлення можливості вивчати українську мову та історію України й деякі інші предмети, хоча й передбачається використання модифікованих програм з низки предметів.
Жодні здобутки чи визначні досягнення, отримані молодою людиною в окупації, не підлягають визнанню на підконтрольній території України та не можуть використовуватись під час вступу. Доступ до українських конкурсів, олімпіад тощо для тих, хто знаходиться в окупації практично відсутній, окрема процедура безпечного доєднання до них не прописана, у зв’язку з чим діти з окупованих територій не можуть в повній мірі реалізувати своє право на такі ініціативи.
Станом на зараз в українській системі освіти не існує певних коефіцієнтів (тобто потенційних додаткових балів) для абітурієнтів, що вступають з ТОТ. Хоча перспектива застосування таких балів є цілком виправданою, адже зможе допомогти їм збільшити власні шанси на вступ до українських закладів освіти. Зокрема, це можна реалізувати за аналогією сільських коефіцієнтів, які були раніше, за наступною логікою: абітурієнт має документально підтвердити місце проживання/реєстрації на ТОТ і отримати можливість застосувати коефіцієнт для жителів ТОТ. У разі запровадження такого механізму держава допоможе вразливій категорії молоді покращити доступ до української вищої освіти.
Чому Україні потрібно переосмислити процедуру вступу абітурієнтів з ТОТ
На перший погляд, обидві процедури і в Україні, і в Росії, не є складними. Водночас у випадку вступу до російського закладу освіти абітурієнту надається багато бонусів, зокрема визнання українського документа про освіту, урахування особливостей навчання за іншою системою, позбавлення обов’язку складати ЄДЕ тощо, проте немає окремого підходу для такої категорії вступників, як це є в українській системі освіти.
Україна ж створила систему, що покликана допомогти вступити та враховує відсутність певних документів через окупацію, проте на практиці ця система має свої нюанси та проблематику застосування, що повʼязана з викликами сьогодення, зокрема збільшенням масштабів окупації та тиску зі сторони окупаційної держави на молодь.
Водночас досі існують певні прогалини у вже запроваджених механізмах. Так, відсутня процедура визнання результатів навчання, отриманих на ТОТ на рівні середньої освіти, немає реальної процедури спрощеного вступу до закладів професійної освіти, а також реінтеграційних курсів, комплексної програми переміщення з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні для дітей та молоді та програми підтримки після переміщення. Також відкритим є питання отримання різного роду документів під час та після переміщення.
Варто розуміти, що молода людина, яка перебуває на ТОТ, стоїть на роздоріжжі. Адже російська освіта знаходиться на відстані протягнутої руки, в той час як здобуття української освіти блокується зі сторони окупаційної влади, зокрема шляхом блокування вебсайтів та погрозами щодо відповідальності за це. Наприклад, дослідження певних тем з історії України та вияв своїх проукраїнських поглядів може розцінюватись як екстремістська діяльність. Й у такому випадку навіть виїзд з тимчасово окупованої території України може не стати вирішенням проблеми, адже сама процедура виїзду тягне за собою безпекові ризики, оскільки передбачає обшуки та допити, у деяких випадках прикордонники безпідставно відмовляють у виїзді.
І навіть у разі успішного переміщення перед молодою людиною постає безліч викликів: від пошуку житла до отримання документів українського зразка та власне влаштування свого життя на новому місці.
Тим часом, згідно з результатами дослідження щодо інтеграції студентства з тимчасово окупованих територій у закладах вищої освіти України, проведеного на замовлення “Альменди та Офісу омбудсмана, головним фактором для вступу до вишів та закладів фахової передвищої освіти України є патріотичні мотиви — 35% респондентів і респонденток пов’язують своє майбутнє з Україною, хочуть вчитися лише українською. До того ж “патріотичний фактор є рушійною силою для понад половини (51%) студентів і студенток, які виїхали на підконтрольні території”. Тож навіть попри істотні перепони українська молодь продовжує ідентифікувати себе громадянами нашої держави та виборювати право на українську освіту.
Зі свого боку країна-агресор докладає всіх зусиль, щоб не лише створити умови для утримання молоді на окупованій території та у системі освіти Росії, а й до того, щоб повністю відрізати можливість здобувати українську освіту, обірвати цей зв’язок з Україною.
Тож з огляду на викладене вище, ми в нашій державі просто зобов’язані бути гнучкими та адаптивними, розуміючими, швидко реагувати на виклики, пов’язані з доступом до української освіти на ТОТ. Це вимагає комплексного перегляду існуючої системи та внесення відповідних коригувань, адже програти битву за українську молодь означає програти війну.
Валерія Куберська, юристка Центру громадянської просвіти “Альменда”
