В ООН розповіли, як Росія виселяла кримчан із соціального житла, і просять припинити таку практику

В Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) закликали Росію не виселяти кримчан із соціального житла, яке їм надала Україна до тимчасової окупації півострова.

УВКПЛ спільно з Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні оприлюднило інформаційну записку про соціальне житло в Криму.

У цій записці мовиться, що з 2016 до 2019 року російська влада ініціювала щонайменше 73 судові розгляди, щоб виселити мешканців із соціального і державного житла.

45 із цих справ і закінчилися ухваленням рішень про виселення. У 30 інших справах і люди почали оскаржувати рішення окупаційних органів влади, якими вони відмовляли в договорі оренди соціального житла. Усі наймачі, які проживають у соціальному житлі в Криму на підставі договорів найму, укладених відповідно до українського законодавства, були зобов’язані укласти нові договори соціального найму згідно з російським законодавством.

В ООН зазначають, що ці заходи негативно позначилися на громадянах України, які мешкають у Криму без російських паспортів, зокрема тих, хто відмовився прийняти російське громадянство, і тих, хто не відповідав критеріям його надання. Такі громадяни втратили право на соціальне житло на підставі російського законодавства, згідно з яким укладати договори соціального найму мають право тільки громадяни Росії.

У документі перелічено кілька випадків, які стали відомі. Так, до прикладу, у квітні 2018 року колишньому українському військовослужбовцю окупаційна влада наказала звільнити квартиру в Ялті після того, як житло було “націоналізоване” і передане в користування російській військовій частині.

“Суд ухвалив, що виділення місцевою міською радою в січні 2012 року зазначеної квартири наймачеві було незаконним. Суд не досліджував відповідності виселення. Зокрема, він не врахував того факту, що ця квартира є в державній власності України й наймач, який є українським військовослужбовцем у відставці, відкрито жив у ній понад шість років, підтримував квартиру в належному стані й робив у ній ремонт за свій кошт, а іншого житла в Криму в нього немає”, – йдеться в доповіді.

У доповіді також розкривається інший задокументований УВКПЛ випадок: у травні 2019 року окупаційна влада наказала чоловікові звільнити соціальне житло в Сімферополі після того, як у 2017 році померла його співмешканка. Разом вони проживали в житлі впродовж останніх 15 років.

Російські органи влади стверджували, що чоловік не має права проживати в тій квартирі, оскільки договір найму був укладено з його співмешканкою, але не з ним.

УВКПЛ звертає увагу, що в цьому разі “суд” не розглянув питання, які стосуються прав чоловіка на житло, зокрема питання про те, чи мав він альтернативне житло в Криму. “Суд” також проігнорував факт достатнього та безперервного зв’язку чоловіка з цією квартирою, який вказував на те, що це житло було домівкою чоловіка.

Окрім цього, у квітні 2018 року незаконний “Верховний суд Криму” ухвалив рішення про виселення колишнього викладача професійно-технічного училища в Євпаторії з державної службової квартири в соціальному гуртожитку, в якій він мешкав разом із трьома членами своєї сім’ї з 1990 року.

З початку тимчасової окупації цю будівлю гуртожитку Росія “націоналізувала” та передала в користування професійно-технічному училищу. “Суд” постановив, що відповідачі не мали права проживати в цій квартирі, оскільки ніхто з них на той момент не працював і не навчався у вищезгаданому училищі.

УВКПЛ зазначає, що суд з невідомих причин відмовився застосувати норму про позовну давність, яка поширюється на такі випадки, проігнорував той факт, що квартира була виділена колишньому викладачеві 28 років тому, і не розглянув варіантів альтернативного житла. Усі ці фактори зазвичай мають враховуватися в будь-якому аналізі пропорційності заходів, що вживаються.

У всіх випадках Росія не виплатила потерпілим компенсації і не було надане альтернативне житло. 

ООН зазначає, що російські суди в Криму виселяли людей, порушуючи норми міжнародного права в галузі прав людини.

“Право на достатнє житло як компонент права на достатній життєвий рівень передбачає, що всі особи повинні мати певний ступінь правового забезпечення проживання, що гарантує захист від примусового виселення”, – йдеться у звіті.

В ООН закликали Росію дотримуватися прав усіх кримських жителів на достатнє житло, а також, щоб доступ до соціального житла відповідав принципу недопущення дискримінації.

У 2020 році Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш оприлюднив три доповіді про порушення прав людини в Криму. В останній з них, зокрема, йдеться про тортури й жорстоке поводження з боку співробітників ФСБ, безкарність причетних до насильницьких зникнень людей, втручання в професійну діяльність журналістів, примусові переміщення та депортацію з Криму населення тощо.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в окупованому Криму – це вигадка.