Більшість справ, які розслідує СБУ, не стосуються національної безпеки – дослідження
Понад половину справ, відкритих Службою безпеки України за останні вісім років, не стосуються національної безпеки.
Про це свідчать результати дослідження, зробленого громадською організацією “Осяжний Обрій”, яка працює над аналізом діяльності органів правопорядку, зокрема СБУ.
Автори дослідження проаналізували справи, які СБУ розслідувала з 2013 до 2020 року, і виявили, що справи, які не мають стосунку до державної безпеки, загалом становлять 54,7% – 14 558. Водночас найбільше таких справ відкрито саме у 2013 та 2018 роках.
До справ, що не мають стосунку до державної безпеки, автори дослідження зараховують провадження, кваліфіковані як контрабанда, зокрема наркотиків, господарські злочини, службові злочини, як-от зловживання владою та підроблення документів, і перевищення повноважень з боку військових (статті 201, 201-1, 305, 359, 364, 365, 366, 367, 425, 426 КК України).
Водночас у 2018 році СБУ відкрила найбільше проваджень (37%) саме за службовими злочинами.
Автори дослідження припускають, що така велика кількість відкритих справ щодо посадовців та суддівства перед виборами пояснюється потребою забезпечувати адмінресурс – створення передумов для підтримки перед виборами за допомогою заведення нових справ як важелів впливу та їхнього закриття в разі досягнення необхідних домовленостей.
“Відзначимо, що кількість “службових” злочинів, розслідуваних СБУ у 2018 році, більша за інші разом взяті сім років у 3,14 раза”, – йдеться в дослідженні.
Водночас автори дослідження наголошують, що головне призначення діяльності спецслужб полягає у виявленні загроз державній та національній безпеці й запобіганні їм.
Наразі ж СБУ наділено повноваженнями розслідувати правопорушення за 44 статтями Кримінального кодексу, а також розслідувати більшість кримінальних правопорушень, передбачених ККУ, серед яких корупційні злочини, зараховані до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Тож наявність у СБУ самої функції розслідування злочинів за дуже широким переліком категорій значно шкодить як національній безпеці, так і роботі інших правоохоронних органів.
Серед негативних наслідків поєднання функцій контррозвідувальної діяльності та розслідування злочинів дослідники, зокрема, виділяють:
- відсутність можливості повноцінно зосередитися відомству на контррозвідувальній, аналітичній діяльності;
- зловживання та корупцію через розслідування не підслідних СБУ злочинів;
- зниження мотивації та професіоналізму контррозвідувальників;
- перешкоджання іншим органам розслідувати злочини через можливість забирати справи, позбавляючи інші органи відповідальності за результати роботи у своїх сферах.
Також, за даними дослідження, за останні вісім років СБУ в середньому протягом року реєструє 3327 справ. Середній відсоток переданих до суду – 22,9%, закритих – 10,8%, зупинених – 3,6%, таких, що тривають (незакінчених), – 62,7%.
“Це свідчить про те, що справи реєструються, щоб були підстави використовувати наявні правоохоронні повноваження проти людини з метою отримання інформації чи якихось благ, стеження за потрібними людьми чи здійснення тиску в іншій формі”, – переконаний правозахисник Володимир Яворський.
Він нагадує, що найближчим часом у Верховній Раді планують ухвалити проєкт закону про реформування СБУ, що, на думку правозахисників, надає необмежені повноваження відомству, які ніким узагалі не контролюватимуться.
“Прикладів таких органів у демократичних країнах я не знаю. А от на КДБ Білорусі та ФСБ РФ це дуже схоже”, – застерігає Яворський.
Нагадаємо, що реформа СБУ була однією з вимог, які до нової влади поставили правозахисники ще в липні минулого року. Експерти тоді зазначали, що відомство успадкувало багато притаманних радянській спецслужбі функцій та працює практично без будь-якого контролю за своєю роботою. Закликав нову владу реформувати СБУ й Генсек НАТО Єнс Столтенберг.
