Понад третину українців зізналися, що ширили фейки про коронавірус, – дослідження
Цьогоріч понад 80% українців стикалися з дезінформацією в ЗМІ про коронавірусну хворобу COVID-19 та інші важливі теми, і більш як третина готова була ділитися нею з іншими.
Про це свідчать результати соціологічного опитування USAID-Internews “Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа – 2020 р.”, яке презентували сьогодні в Укрінформі.
“Левова частка українців стикалася з неправдивими чутками та дезінформацією про коронавірусну хворобу. Більш як 80% респондентів зазначили, що їм було відомо про поширення неправдивих історій, пов’язаних із коронавірусом, наприклад про те, що це біологічна зброя, розроблена в китайських чи американських лабораторіях, що його вигадали медіа або що до його поширення призвело використання інтернет-технологій 5G.
Близько третини опитаних вважали такі історії правдивими, а більш як третина зізналися, що ділилися цією дезінформацією з іншими”, – зазначила під час презентації директорка Internews в Україні Джилліан Маккормак.
Згідно з дослідженням, 77% українців усвідомлюють існування дезінформації, а близько 62% респондентів упевнені у своїй здатності відрізнити дезінформацію від правдивих новин. Водночас 58% опитаних не вважали дезінформацію серйозною проблемою, і лише 35% зазначили, що з цим треба щось робити.
“Утім, реальне вміння респондентів відрізняти якісну інформацію від дезінформації не збігалося з їхньою власною оцінкою, а тих, кому вдалося визначити різницю між справжньою та неправдивою інформацією, значно поменшало: з 11% у 2019-му до лише 3% у 2020-му”, – зазначають автори дослідження.
За словами Маккормак, дослідження підтвердило світову тенденцію до зростання популярності цифрових медіа на противагу телебаченню та іншим традиційним новинним ЗМІ. Перше місце серед джерел інформації, яким найбільше довіряють, поділили між собою національні та регіональні онлайн-медіа: до кожного з них відчувають довіру по 48% опитаних. Тоді як показник довіри до національних телеканалів становить 41% – проти 49% у 2019 році. Єдиними типами медіа, яким вдалося цього року наростити довіру до себе, стали регіональне радіо (22%) та регіональні онлайн-медіа (48%), які, на думку респондентів, пропонують ширший спектр думок.
Опитування також показало, що частка українських інтернет-користувачів зросла з 71% у 2015 році до 90% у 2020-му. Серед молоді віком 18–35 років цей показник сягає 100%.
Також, згідно з дослідженням, українці помітили скорочення обсягів інформування про реформи. Близько 47% респондентів зазначили, що їм бракувало інформації про медичну реформу, попри те що обізнаність щодо неї була високою і становила 55%. Порівняно з минулим роком обізнаність громадян щодо земельної реформи зросла з 35% до 53%, тоді як показники обізнаності щодо реформи децентралізації впали з 46% до 35%, а стосовно пенсійної реформи – з 48% до 43%.
Дослідження “Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 році” проведено соціологічною компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews, що реалізує “Медійну програму в Україні” за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження – вивчити звички українців, що стосуються споживання медіа, а також їхню довіру до медіа, оцінити рівень медіаграмотності та обізнаність населення щодо впровадження реформ в Україні.
У липні-серпні цього року представники InMind опитали 4000 респондентів у 12 областях України. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.
