Ядерні країни у своїх системах стримування занадто покладаються на штучний інтелект – експерт

Залежність ядерних країн від штучного інтелекту дедалі збільшується. Це становить низку серйозних ризиків. 

Про це в циклі програм німецького суспільного радіо Deutschlandfunk “Нові перегони ядерного озброєння” розповів Ульріх Кюн, очільник дослідницької програми “Контроль за гонитвою озброєнь та нові технології” в Гамбурзькому університеті. 

Президент США може санкціонувати використання атомної зброї в будь-який момент через “ядерну валізу”

“Алгоритми, які замість людей оцінюють ситуацію в реальному часі, видають певний результат. Під час гострих криз, коли, можливо, потрібно буде вирішувати протягом лічених хвилин, це може призвести до неймовірного тиску на тих, хто ухвалюватиме остаточне рішення”, – зауважує він. 

Експерт сумнівається, що одного дня застосування ядерної зброї ґрунтуватиметься виключно на штучному інтелекті. Утім, його вплив дедалі збільшуватиметься, оскільки в ядерній зброї стратегії досі йдуть за технічними можливостями.

На його переконання, діджиталізація також створює нові ризики помилок і невдач, наприклад таких, як віруси або виведення внаслідок хакерської атаки з ладу супутника, яким послуговується відповідний підрозділ збройних сил. 

“У разі такого сценарію, коли, наприклад, виводиться з ладу супутник унаслідок хакерської атаки, США теоретично виходитимуть з того, що, можливо, в цей момент інша країна готується до першого удару. Діджиталізація буде вагомою безпековою проблемою протягом наступних кількох років, ба навіть десятиліть”, – сказав Ульріх Кюн.

Він також занепокоєний тим, як країни оцінюють ризики. Він назвав дестабілізуючим уявлення, що якщо ворог озброєний штучним інтелектом, то його система краща.

“Якщо я вважаю, що Китай багато інвестував у штучний інтелект і тому може краще захиститися від мого нападу, то я відповідно підлаштовуватиму свої рішення”, – прокоментував науковець. 

Демонстрація Китаєм свої потуг під час військового параду в Пекіні 2019 року

Станом на січень 2020 року дев’ять країн володіли щонайменше 13 400 одиницями ядерної зброї. Вагомий арсенал США та Росії – результат гонитви озброєнь під час Холодної війни.

У межах стратегії НАТО з ядерного стримування 150 одиниць ядерної зброї США розташовані в Європі, а саме в Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Італії та Туреччині.

Атомна бомба – найсильніша та найруйнівніша зброя, яку винайшло людство. Ударна хвиля спричиняє пошкодження легенів, вух та призводить до внутрішньої кровотечі, а інтенсивна жарова хвиля – до опіків.

Під час вибуху радіоактивний матеріал підіймається вгору і відразу опускається на землю, забруднюючи значні площі довкола епіцентру вибуху. Високі дози опромінення вражають біологічні клітини людини, пошкоджують органи та призводять до швидкої смерті.

Учені наголошують, що навіть регіональний ядерний конфлікт має потенціал знищити мільйони життів, зашкодити здоров’ю майбутніх поколінь, змінити світовий клімат і призвести до так званої ядерної зими. Непрямі наслідки застосування атомної зброї – неврожаї та голод – можуть бути вагоміші для людей, ніж прямі.