Суд продовжив строки досудового розслідування справи Гандзюк до липня
Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового слідства у справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк за підозрою Владиславу Мангеру та Олексію Левіну (Москаленку) ще на чотири місяці — до кінця липня 2020 року.
Про це повідомляє “Громадське”.
Засідання проходило у закритому режимі, лише за участі сторін, через ризик поширення коронавірусу в Україні. Прокурори заявили, що для об’єктивного розслідування необхідно допитати підозрюваного Олексія Левіна, якого нещодавно екстрадували з Болгарії, а також провести його спільний допит з іншими фігурантами справи, інші слідчі та процесуальні дії, експертизи та експерименти.
Адвокати просили організувати відеоконференцію на сайті «Судова влада». Про це також просив підозрюваний Олексій Левін, наголошуючи на тому, що суд — це єдине місце, де він може говорити. Однак суд відмовив.
Захисники наголошували на тому, що клопотання підписане неуповноваженою особою — працівником головного управління СБУ. Також, за їхніми словами, щодо Левіна та Мангера існує нібито два ідентичних провадження, однак прокурори спростували це. Адвокати також виступали проти продовження строків досудового слідства, зазначивши, що терміни вже було продовжено до максимально можливого терміну. Однак прокурори пояснили, що досудове слідство продовжували щодо інших фігурантів справи, але не в окремому провадженні щодо Левіна та Мангера. Останнє провадження було призупинене через розшук Левіна.
Підозрюваний Владислав Мангер переконував, що не має відношення до цього злочину і вважає, що до нападу на Гандзюк причетний генерал СБУ Данило Доценко, з яким, за його словами, працювали загибла. Також він наголосив на тому, що не збирається нікуди тікати, попри те, що має паспорти. Він запевнив, що за більше ніж рік слідство не надало доказів його причетності, натомість «перекреслило політичну кар’єру і далі паплюжить життя».
Підозрюваний в організації нападу Олексій Левін (Москаленко) заявив, що заступник генерального прокурора Віктор Трепак змушував його дати покази проти Владислава Мангера, Ігоря Павловського та Миколи Паламарчука.
Він заявив, що коли ще був у болгарській в’язниці, а провадження щодо нього було призупинене, до нього приходив Віктор Трепак та проводив розмови. Чоловік зазначив, що домовився з Трепаком про те, що він не затримує своє перебування в Болгарії, а той забезпечить, аби його права в Україні не порушували. Але, за словами Левіна, порушення прав сталося одразу після потрапляння в Україну. Також Левіна не влаштовує те, що його помістили до ізолятора тимчасового тримання СБУ.
Левін заявив, що готовий пройти поліграф щодо двох речей — замовника і кислоти. За його словами, заступник генерального прокурора приходив до нього до ізолятора тимчасового тримання вже в Україні і нібито висунув нові вимоги: «Він мені написав конкретно: «Щодо Мангера в мене є сумніви. Залишімо його в спокою. Але давай покази на Павловського». Коли я сказав, що я нічого не знаю про Павловського, він сказав: «Обирай — або Мангер, або Павловський з Паламарчуком». Я не розумію чому він змінив свою позицію».
Нагадаємо, Катерину Гандзюк облили сірчаною кислотою 31 липня 2018 року. 4 листопада вона померла в лікарні внаслідок опіків 40% тіла. 6 червня 2019-го п’ятьом виконавцям нападу присудили від трьох до шести років утримання під вартою.
Як співорганізаторам у справі підозру повідомлено голові Херсонської облради Владиславові Мангеру, який перебуває на волі під час досудового розслідування, місцевому кримінальному авторитетові Олексію Левіну, що втік з України, та Ігорю Павловському, якому змінили підозру зі співорганізації на замовчування злочину.
Активісти постійно наголошують, що до змови стосовно нападу на Гандзюк мають причетність ще ексголова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук. Проте в Генпрокуратурі неодноразово заявляли, що у них бракує доказів для вручення їм підозри.
Загалом СБУ порушила п’ять кримінальних проваджень, що прямо чи опосередковано мають стосунок до справи Гандзюк. Одне з них стосується Гордєєва та Рищука – щодо їхньої ймовірної причетності до нападу або в ролі замовників, або як підбурювачів чи поплічників. Ще три кримінальних провадження пов’язані з обставинами, які передували нападу. Зокрема, це злочини, в яких Гандзюк публічно обвинувачувала керівництво області і які могли стати мотивом замаху, серед них і підпали лісу, і розкрадання бюджетних коштів та інші.
