Міграційна служба дозволила матері загиблої німецької доброволиці Савіти Ваґнер в’їзд до України
Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби відкликало заборону на в’їзд в Україну для громадянки Німеччини Урсули Ваґнер, матері загиблої військової медикині Савіти Ваґнер.
Про це повідомляє Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у фейсбуці.
Урсула Ваґнер та чоловік Савіти Карл Стенеруд під час прощання із загиблою в Києві. Фото: Микола БердникЯк ідеться в заяві, 16 листопада на підставі звернення Управління патрульної поліції у Львівській області було відкликано доручення органам Державної прикордонної служби про заборону в’їзду жінки на територію України.
Станом на сьогодні Урсула Ваґнер не має фінансових зобов’язань перед державою Україна, тому може вільно перетинати кордон і на законних підставах перебувати в країні, наголошують у міграційній службі.
Нагадаємо, що раніше українські прикордонники відмовили у в’їзді 73-річній громадянці Німеччини. Вона прямувала до Києва, щоб відвідати могилу своєї єдиної доньки, однак на кордоні дізналася про трирічну заборону на в’їзд. Причин такого рішення жінці не пояснили. Раніше Урсула неодноразово приїжджала до України й, за її словами, проблем із перетином кордону не мала.
У коментарі виданню Deutsche Welle ДПСУ пояснила, що рішення про заборону в’їзду іноземцям можуть ухвалювати різні уповноважені органи. Прикордонники отримують відповідні доручення й виконують їх під час контролю на кордоні, але не мають інформації про обставини, через які людині заборонили в’їзд. Однією з причин такої заборони може бути несплата штрафів за порушення правил дорожнього руху.
Урсула Ваґнер пригадала, що під час одного з попередніх візитів до України її зупинили за перевищення швидкості. Штраф у розмірі близько шести євро на місці сплатити не вдалося через несправний платіжний термінал, а згодом жінка загубила постанову з банківськими реквізитами. Вона припустила, що саме цей випадок міг стати причиною заборони.
Савіта Ваґнер приїхала в Україну у 2022 році як волонтерка. Німкеня долучилася до підрозділу “Карпатська Січ” спочатку як піхотинка, а пізніше – як бойова медикиня. Савіта загинула поблизу Макіївки на Луганщині в січні 2024 року, рятуючи поранених побратимів.
Рішення поховати дочку в Києві мати й чоловік загиблої Карл Стенеруд ухвалили разом. Вони вважали, що Савіта має спочивати поруч із побратимами, адже останні роки життя присвятила боротьбі за Україну. Після похорону Урсула Ваґнер розповідала, що вони з Карлом планують щороку приїжджати до Києва, щоб відвідувати її могилу.
Під час цьогорічного візиту жінка також мала зустрітися зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка. Там планували презентувати фронтовий щоденник Савіти, який навесні 2026 року вийшов друком в Україні та Німеччині. Німецьке видання книги потрапило до списку бестселерів журналу Der Spiegel.