МОН закликало університети підготувати гуртожитки з теплом, водою та світлом для студентів, яким нікуди виїхати взимку

Міністерство освіти і науки України закликало університети підготувати на зиму гуртожитки, у яких студенти зможуть залишитися навіть у разі тривалих відключень електроенергії, опалення та водопостачання. Насамперед ідеться про тих, хто не матиме можливості поїхати додому, якщо навчання переведуть у дистанційний формат.

Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко за підсумками зустрічі з керівниками закладів вищої освіти.

Ілюстративне зображення. Фото: Луцький національний технічний університет

За його словами, університети мають бути готовими до надзвичайних ситуацій, зокрема одночасного зникнення світла, тепла та води. Для цього керівництву кожного закладу запропонували переглянути плани реагування, перевірити наявні ресурси та визначити, чого бракує для безперебійної роботи.

Особливу увагу МОН радить приділити діям працівників у перші години після виникнення надзвичайної ситуації. Керівники підрозділів мають підготувати короткі інструкції з чітким розподілом обов’язків, щоб персонал міг діяти самостійно, поки адміністрація координуватиме роботу університету.

Окремо у відомстві наголосили на необхідності забезпечити студентам можливість продовжувати навчання навіть за тривалих знеструмлень. Для цього університети мають подбати про резервне живлення серверів і стабільну роботу навчальних онлайн-платформ.

Водночас студентів, які не зможуть залишити місто чи повернутися додому в разі переходу на дистанційне навчання, мають приймати чергові гуртожитки. У таких будівлях необхідно забезпечити опалення, електроенергію та доступ до води.

Крім того, МОН закликало університети облаштувати пункти підтримки, де студенти, викладачі, інші працівники та мешканці сусідніх будинків зможуть зігрітися й зарядити телефони.

За словами Трофименка, у січні–лютому 2026 року на базі закладів вищої освіти працювали близько 150 таких пунктів, зокрема понад 30 у Києві.

Наразі міністерство разом із керівниками університетів визначає, якої додаткової підтримки потребують заклади, та готує наказ щодо їхньої роботи в надзвичайних ситуаціях.

Ще у вересні 2026 року Міністерство освіти і науки оприлюднило рекомендації щодо організації навчання та роботи гуртожитків під час відключень електроенергії в осінньо-зимовий період.

Документ передбачає п’ять режимів роботи залежно від тривалості знеструмлення – від короткочасних перебоїв до критичних ситуацій, коли електрики немає понад 72 години.

Зокрема, якщо відключення триває від 6 до 24 годин, університетам рекомендують переходити на змішане або асинхронне навчання, щоб студенти могли опрацьовувати матеріали без постійного підключення до інтернету. За триваліших знеструмлень заклади мають насамперед забезпечувати людям тепло, воду, зв’язок і безпечні умови перебування.

Окремі рекомендації стосуються гуртожитків. Якщо електрики немає понад дві години, адміністрація має організувати місця для заряджання пристроїв і доступ до питної води, а за можливості – забезпечити обігрів і приготування їжі.

Якщо через тривалі відключення університет не може підтримувати належні санітарні умови й опалення, мешканців мають переселити до гуртожитків з автономним живленням, резервних корпусів або приміщень партнерських організацій.

Водночас МОН рекомендує припиняти очне навчання, якщо в закладі немає придатного укриття, питної води, працюючих санвузлів чи належного опалення, а також якщо виникає загроза аварій.

Нагадаємо, що наприкінці вересня МОН закликало університети захистити цифрову інфраструктуру від наслідків російських обстрілів. Зокрема, закладам рекомендували створити резервні копії навчальних матеріалів і даних, передбачити альтернативний доступ до інтернету та підготувати матеріали, якими студенти зможуть користуватися офлайн.

Водночас російські військові продовжують атакувати українські заклади освіти. Зокрема, у ніч проти 23 жовтня вони пошкодили чотири корпуси Сумського державного педагогічного університету та студентський гуртожиток. У будівлях вибило 220 вікон. Після атаки адміністрація університету планувала скоригувати розклад, щоб студенти не перебували в пошкоджених приміщеннях.

Ще 21 жовтня російські удари пошкодили щонайменше три університети – в Умані, Кременчуці та Києві. Зокрема, в Умані вибухова хвиля вибила понад 100 вікон у двох студентських гуртожитках, а в Кременчуці внаслідок удару загорівся навчальний корпус.