У Чехії працівники суспільних мовників оголосили страйк через загрозу політичного тиску та скорочення фінансування

У Чехії 3 листопада працівники суспільного телебачення та радіо розпочали одноденний страйк проти урядової реформи, яка передбачає скорочення їхнього фінансування на 15% і перехід на утримання з державного бюджету. Журналісти побоюються, що такі зміни посилять політичний вплив на медіа та поставлять під загрозу їхню незалежність.

Про це повідомляє Reuters.

Фото: Eva Korinkova / REUTERS

Через страйк Чеське телебачення (ČT) та Чеське радіо (ČRo) обмежили мовлення. Зокрема, на цілодобовому новинному телеканалі ČT24 ведучі вийшли в ефір у чорному одязі на тлі затемненої редакції та зачитували короткі випуски новин з паперових аркушів.

Більшість програм замінили архівними передачами, а новини виходять у скороченому форматі. Чеське радіо також зменшило кількість інформаційних випусків, натомість транслює музику та повтори програм.

Крім того, обмеження зачепили сайти суспільних мовників, зокрема новинного порталу iROZHLAS.cz.

На підтримку журналістів у Чехії запланували акції протесту за участю студентів, митців і представників громадськості. Зокрема, у Празі учасники мають зібратися на Вацлавській площі, а аналогічні заходи відбудуться й в інших містах.

Урядова коаліція на чолі з премʼєр-міністром Андрієм Бабішем, до якої входять ультраправа партія SPD та євроскептична партія “Автомобілісти”, пропонує скасувати щомісячний збір за суспільне мовлення в розмірі 205 чеських крон (приблизно 9,4 долара).

Натомість Чеське телебачення та Чеське радіо мають отримувати кошти безпосередньо з державного бюджету.

Водночас реформа передбачає скорочення їхнього фінансування приблизно на 15%. За оцінками медійників, у такому разі бюджет телебачення в номінальному вираженні повернеться до рівня 2008 року, а радіо – 2005-го.

Працівники суспільних медіа побоюються, що це призведе до скорочення персоналу, закриття окремих програм і посилення залежності редакцій від політичних рішень.

Журналіст Чеського телебачення та член страйкового комітету Ян Молачек пояснив, що запропонована модель фінансування може дати урядовій коаліції інструменти впливу на зміст матеріалів обох мовників.

Водночас він не заперечує можливості змінити систему фінансування, однак наголошує, що реформі мають передувати широке громадське обговорення та запровадження законодавчих гарантій від політичного втручання.

Премʼєр-міністр Андрій Бабіш відкинув звинувачення в спробах встановити контроль над суспільними медіа. За його словами, уряд лише виконує передвиборчу обіцянку зменшити фінансове навантаження на громадян. Він також зазначив, що під час подальшого парламентського розгляду до законопроєкту можуть внести зміни.

Раніше ZMINA писала, що в жовтні в Чехії почалися протести проти зміни фінансування суспільних мовників.

24 жовтня парламент підтримав законопроєкт у першому читанні. Керівна коаліція несподівано внесла його на розгляд, обмежила дебати та провела голосування о 4:36 ранку. Тепер документ очікує подальшого обговорення в парламенті.

Через це 25 жовтня тисячі людей вийшли на протест у Празі, вимагаючи зберегти незалежність суспільного мовлення.

Занепокоєння також висловили міжнародні журналістські організації, зокрема Європейська федерація журналістів, Європейський мовний союз та “Репортери без кордонів”.

У спільній заяві вони наголосили, що запропоновані зміни можуть суперечити вимогам Європейського акта про свободу медіа (EMFA), який передбачає належне, стабільне та передбачуване фінансування суспільних мовників.

За оцінками організацій, реформа може скоротити сукупний бюджет Чеського телебачення та радіо приблизно на 1,4 мільярда крон на рік, що загрожує їхній здатності забезпечувати якісну журналістику та виконувати суспільні завдання.

Нагадаємо, що міжнародна організація “Репортери без кордонів” зафіксувала 13 випадків політичного тиску на медіа в Чехії після формування нового уряду в грудні 2025 року.

Шість із них стосувалися публічних заяв прем’єр-міністра Андрія Бабіша, який неодноразово звинувачував журналістів у поширенні недостовірної інформації та упередженості.

В організації наголосили, що представники влади мають утримуватися від нападів на журналістів і поважати право суспільства отримувати незалежну інформацію.