На Кіровоградщині лікарем працюватиме чоловік, засуджений за наругу над тілом померлої

Знам’янська міська лікарня імені А. В. Лисенка на Кіровоградщині повідомила про нового отоларинголога Олександра Закладного. У березні 2026 року суд визнав його винним у нарузі над тілом 24-річної Анни Сандул та призначив два роки позбавлення волі з дворічним випробувальним строком. Водночас суд не заборонив йому працювати лікарем.

Про це повідомляє кропивницьке медіа “Гречка”, посилаючись на Реєстр судових рішень.

Фото: The Bridge Media

Спочатку лікарня опублікувала допис про нового фахівця, однак невдовзі видалила його. У коментарях користувачі нагадали про судимість Закладного в справі щодо загибелі Анни Сандул. 

Директор лікарні Руслан Пушкаренко пояснив “Гречці”, що наразі законних підстав не допускати Закладного до роботи за фахом немає. За його словами, лікар надав усі необхідні документи, а медзаклад потребує отоларинголога через кадровий дефіцит. Частина медиків уже досягла пенсійного віку, а одна з лікарок планує припинити роботу і запропонувала Закладного як можливу заміну. 

Пушкаренко також пояснив видалення допису значною активністю в коментарях, зокрема з акаунтів, які в лікарні вважають схожими на фейкові. Керівник медзакладу зазначив, що остаточне рішення про подальшу роботу залежить від самого Закладного, однак потреба в отоларингологові в лікарні залишається. 

За матеріалами Кропивницького апеляційного суду, у жовтні 2024 року Закладний зустрівся зі своєю колишньою дівчиною Анною Сандул. Вони поїхали до його помешкання в Кропивницькому. Наступного ранку чоловік виявив її мертвою. Експерти встановили, що причиною смерті стало отруєння метадоном. 

Суд установив, що після цього Закладний не повідомив про смерть поліцію, медиків чи родичів дівчини. Він приховав тіло, а згодом перевіз його до затопленого кар’єра в селі Михайлівка Кропивницького району. Правоохоронці знайшли Анну 20 жовтня. 

Спочатку слідчі відкрили справу за статтею про умисне вбивство, але згодом змінили кваліфікацію. Правоохоронці не знайшли доказів того, що Закладний убив дівчину або навмисно отруїв її метадоном, тому до суду справа надійшла за статтею про наругу над тілом померлої. 

27 березня 2026 року Фортечний районний суд Кропивницького визнав Закладного винним за частиною 1 статті 297 Кримінального кодексу. Суд призначив йому два роки позбавлення волі, однак звільнив від відбування покарання з випробуванням на два роки. Закладний визнав провину, що суд врахував як пом’якшувальну обставину.

Прокуратура та потерпілі оскаржили вирок. Вони наполягали на реальному позбавленні волі та більшій компенсації моральної шкоди.

18 червня Кропивницький апеляційний суд залишив покарання без змін, але збільшив суму моральної компенсації кожному з двох потерпілих із 50 до 200 тисяч гривень. Прокурор звернувся до Верховного Суду, однак 28 вересня Касаційний кримінальний суд відмовився відкривати провадження. Тож призначене Закладному покарання залишилося чинним. 

Сама судимість за частиною 1 статті 297 КК України автоматично не позбавляє людину права працювати лікарем.

Стаття 55 Кримінального кодексу визначає позбавлення права обіймати певні посади або вести певну діяльність як окремий вид покарання, яке має призначити суд. У вироку Закладному такої заборони немає.

Водночас стаття 74 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачає, що професійно працювати у сфері охорони здоров’я можуть люди, які мають необхідну кваліфікацію та відповідають встановленим професійним вимогам. Загальної норми, яка забороняла б працювати лікарем будь-якій людині з непогашеною судимістю, ця стаття не містить.

Тому, як зазначає “Гречка”, у випадку Закладного сам факт вироку не створює автоматичної заборони на медичну практику. 

Видання також з’ясувало, що в березні 2026 року Закладний подав декларацію за попередній рік як член військово-лікарської комісії при Новоархангельській багатопрофільній лікарні. Станом на жовтень у реєстрі декларацій не було повідомлення про його звільнення з цієї посади. 

Члени штатних і позаштатних постійних ВЛК є суб’єктами декларування. Це окремо роз’яснює Національне агентство з питань запобігання корупції.

Раніше ZMINA також писала про проблеми в роботі військово-лікарських комісій. Дослідження Медійної ініціативи за права людини показало, що попри реформу контроль за роботою ВЛК залишається недостатнім, а порушення під час медоглядів можуть безпосередньо впливати на права та здоров’я військовозобов’язаних і військових.