Українська мережа за права дитини запропонувала шість рішень для підтримки сімейних форм виховання

Прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу в Україні стикаються із низкою проблем – від фінансових труднощів до відсутності соціального супроводу в громадах. Українська мережа за права дитини напрацювала рішення, як підтримати сімейні форми виховання, і передала їх Верховній Раді. 

Про це розповіли на сторінці УМПД.

Фото: ілюстративне Pixabay

Українська мережа за права дитини, яка об’єднує 54 організації, ініціювала в комітеті ВР з питань гуманітарної політики слухання про стан та проблеми розвитку сімейних форм виховання дітей. Голова правління УМПД і програмна директорка “СОС Дитячі містечка Україна” Дар’я Касьянова розповіла про проблеми, з якими стикаються батьки-вихователі, прийомні та патронатні сім’ї, опікуни й усиновлювачі.

“Ми багато говоримо про створення нових сімей, але так само важливо зберегти і ті сім’ї, які вже взяли на себе відповідальність за дитину. Бо якщо сім’я не отримує достатньо ресурсу та підтримки, зростає ризик, що дитина повернеться назад у систему, яку ми намагаємося реформувати всі ці роки”, – зауважила вона.

Дар’я Касьянова опитувала прийомних батьків, яких “СОС Дитячі Містечка Україна” супроводжує роками, щодо актуальних проблем. Родини назвали такі основні виклики:

• фінансове навантаження;
• формальний або відсутній соціальний супровід у частині громад;
• брак транспорту для евакуації;
• порушення конфіденційності щодо дітей;
• відсутність системної державної інформаційної кампанії про сімейні форми виховання.

За дослідженням БФ “СОС Дитячі Містечка” Україна, 30% батьків розглядають можливість припинити виховання дитини через фінансові труднощі. Понад половина (57%) сімей економлять на харчуванні, 23% – на медичних потребах, 27% виховують дітей без другого з батьків.

Тож в УМПД розробили рішення, які спрямовані не лише на створення нових сімей, а й на збереження вже існуючих: 

• закласти в бюджет 2027 року видатки на підтримку спроможності родин виховувати дітей або передбачити ці кошти в планах та програмах відновлення країни;
• уніфікувати підхід до підтримки всіх сімейних форм – опікунських, прийомних сімей і ДБСТ;
• підготувати вразливі сім’ї до зими заздалегідь – у громадах визначити родини, для яких відключення тепла чи електроенергії становитиме ризик для безпеки дітей, і мати план їх переміщення;
• прив’язати фінансування послуг до якості та потреб дитини;
• посилити якість створення нових сімей, краще оцінювати готовність, ресурси, мотивацію й очікування кандидатів;
• масштабувати рішення, які вже працюють, зокрема завдяки громадським організаціям.

Пропозиції передадуть Комітету гуманітарної та інформаційної політики для подальшої роботи.

У 2024 році була ухвалена Стратегія забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Цей документ передбачає, що до 2028 року в сім’ях виховуватимуться 95% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а кількість дітей в інтернатних закладах зменшиться на 30%. Реформа деінституалізації є одним із зобов’язань України під час вступу до ЄС.

Раніше ZMINA писала, що діти-сироти та позбавлені батьківського піклування в Україні можуть бути влаштовані в кілька сімейних форм виховання, щоб не потрапляти до дитбудинків та інтернатів. Найпоширеніша – опіка та піклування.