Палата представників США остаточно схвалила законопроєкт Грема про антиросійські санкції
Палата представників США остаточно схвалила так званий законопроєкт Грема про санкції проти Росії, завершивши його проходження через Конгрес: за документ проголосували 262 конгресмени, проти — 159.
Тепер його має підписати президент Дональд Трамп, пише Reuters.
Сенатор Ліндсі Грем. Джерело: The HillЗакон названий на честь сенатора Ліндсі Грема, який був одним із головних авторів санкційної ініціативи та помер 11 липня. Його співавтором виступив сенатор Річард Блументаль. Сенат США схвалив документ ще 7 серпня.
Документ надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу або допомагають Росії обходити енергетичні санкції.
Мита до 100% не вводитимуться автоматично, закон лише надає американському президенту відповідні повноваження.
Також він передбачає посилення санкцій проти російських посадовців, олігархів, банків і фінансових установ, суден “тіньового флоту” РФ, за допомогою якого росіяни в обхід обмежень експортують енергоносії.
На подію відреагував президент Володимир Зеленський, написавши у твіттері, що такі заходи змусять Росію припинити розв’язану війну проти України.
Він назвав “символічним” те, що законопроєкт Грема ухвалили в ніч, коли Росія здійснила чергову ракетну атаку на Україну.
“Саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти джерела цієї війни, проти Росії, — це надзвичайно сильний інструмент, який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир”, — підкреслив очільник держави.
Він подякував членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту.
Раніше ZMINA повідомляла про те, що Європейський Союз продовжив до опівночі 22 вересня дію індивідуальних санкцій проти Росії, запроваджених через загрозу територіальній цілісності України: поки країни-члени продовжують консультації щодо подальшого рішення.
Причиною тимчасового кроку, ухваленого 14 вересня послами країн ЄС, стали розбіжності щодо можливого вилучення зі списку санкцій Алішера Усманова – російсько-узбецького мільярдера – та Михайла Фрідмана, співзасновника Альфа-Банку. Словаччина наполягає на їхньому виключенні, а Франція, за повідомленнями, також підтримала ідею вилучення зі списку саме Усманова, посилаючись на міркування національної безпеки.
Щоб надати державам-членам додатковий час для вивчення пропозицій, вони домовилися тимчасово продовжити дію обмежень – до опівночі вівторка, 22 вересня.
