Протягом трьох місяців українські захисники зафіксували понад 7 тисяч ймовірних воєнних злочинів, скоєних ворогом
За три місяці українські військові задокументували понад 7 тисяч фактів можливого порушення росіянами правил ведення війни. Зокрема, йдеться щонайменше про 1 640 нападів на цивільні об’єкти, 598 випадків убивств цивільних і нападів на мирне населення та 34 позасудові страти комбатантів, які здалися.
Про це повідомляє Військова служба правопорядку ЗСУ.
Фото: ВСП ЗСУУ Головному управлінні Військової служби правопорядку ЗСУ створили механізм, який допомагає фіксувати можливі порушення законів і звичаїв війни, зберігати отриману інформацію та передавати її правоохоронцям. Його розробило Управління документування порушень права збройних конфліктів, що сталися під час бойових дій. Ця робота ґрунтується, зокрема, на нормах міжнародного гуманітарного права та міжнародних договорах України.
Нещодавно група Управління на чолі із заступником начальника ВСП Гюндузом Мамедовим побувала безпосередньо в зоні бойових дій, щоб перевірити, як цей механізм працює на передовій. Вони з’ясовували, чи користуються ним підрозділи, чи зрозумілий оборонцям алгоритм дій та перед якими труднощами постають.
За три місяці роботи механізму військові вже зафіксували понад 7 646 можливих порушень права збройних конфліктів.
“Серед них – щонайменше 1 640 нападів на цивільні об’єкти, 598 випадків убивств цивільних та спрямування нападів на цивільне населення, 34 випадки позасудових страт комбатантів, які здалися, 26 випадків застосування заборонених засобів і методів ведення війни“, – йдеться в повідомленні.
Крім того, задокументували випадки катування або нелюдського поводження з цивільними та військовополоненими, знищення і привласнення майна без військової необхідності, використання цивільних як “живих щитів” та інші ймовірні порушення.
Цей механізм особливий тим, що є можливість отримати та зберегти інформацію з передової, куди правоохоронці не мають доступу. Йдеться про цифрові докази та сліди сучасних бойових дій. Вони охоплюють фото- і відеоматеріали, дані з безпілотників та супутників, інформацію з інших технічних засобів, електронних систем, а також розвідувальні й інші цифрові масиви даних. Є ризик, що така цифрова інформація може бути втрачена, видалена або перезаписана, тому важливо її передати відповідним органам (дотримуючись Chain of custody – ланцюга зберігання доказів).
“Ми не ставимо перед військовослужбовцями завдання спеціально шукати докази чи відволікатися від виконання бойових завдань. Але якщо під час виконання своїх обов’язків вони бачать або отримують інформацію, яка може мати доказове значення, мають розуміти, що з нею робити“, – наголосив Мамедов.
За його словами, перевірка на фронті показала, що механізм ще потрібно вдосконалювати. У ВСП планують відмовитися від процедур і документів, які не працюють на практиці, прибрати зайву бюрократію та максимально спростити порядок дій.
“Механізм має бути максимально простим і зрозумілим, щоб у бойових умовах військовослужбовець чітко знав: що зафіксувати, як зберегти інформацію та кому її передати. Від цього залежить, чи зможе первинна інформація надалі стати доказом у кримінальному провадженні та допомогти встановити відповідальних за міжнародні злочини“, – підсумував Мамедов.
Також Військова служба правопорядку шукає способи як заохотити підрозділи фіксувати воєнні злочини, скоєні росіянами в зоні бойових дій. Зокрема, наразі розглядається варіант інтеграції документування безпосередньо в систему “єБалів”.
Нагадаємо, що Управління документування порушень права збройних конфліктів відповідає за фіксацію та збереження доказів воєнних злочинів безпосередньо в зоні бойових дій. Це свідчить про поступовий перехід України до стандартів НАТО, де ключову роль у документуванні подій на фронті відіграє військова поліція. Нове управління системно збиратиме та архівуватиме цифрові докази, які надалі використовуватимуть у розслідуваннях і передаватимуть до українських та міжнародних судів.
