Доступ до публічної інформації: які дані можна отримати та хто має право подавати запити

Українці мають право отримати інформацію, якою володіють органи влади, зокрема про бюджет, використання державного чи комунального майна, результати перевірок, зарплату керівників. Звернутись із запитом можуть фізичні та юридичні особи, об’єднання громадян.

Про це розповіли в Міністерстві юстиції. 

Фото: ілюстративне Unsplash

Публічна інформація – це задокументовані дані, які органи влади створили або отримали під час виконання своїх обов’язків. Або та інформація, яка перебуває у володінні органів. Вона є відкритою, крім визначених законом випадків.

Право вернутись із запитом на надання публічної інформації мають фізичні та юридичні особи, а також об’єднання громадян без статусу юридичної особи. Не можуть подавати такі запити суб’єкти владних повноважень (орган державної влади чи місцевого самоврядування, їхні посадовці). 

Запитувач може отримати інформацію, яку створили чи отримали органи влади, дані про складання й виконання бюджетів, використання державного чи комунального майна, результати перевірок і службових розслідувань.

“Відкритими є відомості про структуру та розмір оплати праці керівників юридичних осіб публічного права, державних і комунальних підприємств, а також дані про податковий борг фізичних осіб і декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування – за винятком випадків, визначених Законом “Про запобігання корупції”, – пояснили в міністерстві.

Громадські організації також можуть звертатися до органів влади для захисту прав та законних інтересів людей, представництва інтересів своїх членів або інших суспільних груп, повідомили в Офісі Омбудсмана.

Запит на публічну інформацію мають розглянути впродовж п’яти робочих днів. Якщо йдеться про відомості, необхідні для захисту життя чи свободи людини, стану довкілля, якості харчових продуктів або надзвичайних подій, то відповідь має бути надана не пізніше 48 годин.

Строк може бути подовжений до 20 робочих днів, якщо йдеться про запит великого обсягу даних або необхідність пошуку серед значної кількості документів. Інформація надається безкоштовно, якщо розпорядник не встановив розмір плати. Але безоплатно надаються відомості про особу та інформація, що становить суспільний інтерес незалежно від обсягу.

Людина, яка хоче сформувати запит або скаргу до органів влади, може звернутися по консультацію юриста від системи безоплатної правничої допомоги (БПД). Право на представництво юристів у суді мають окремі категорії громадян: внутрішньо переміщені особи, ветерани війни, члени сімей загиблих військовослужбовців, люди з низьким доходом та інші, визначені статтею 14 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”. Юристи здійснюють підготовку процесуальних документів і представляють інтереси клієнта в судових засіданнях.

Звернутися до системи БПД можна за телефоном 0 800 213 103 та за контактами на сайті legalaid.gov.ua.

Законопроєкт щодо оновлення інституту звернень громадян, який перебуває на розгляді в парламенті, потребує доопрацювання. Раніше правозахисники підготували пропозиції необхідних змін з урахуванням євроінтеграційних зобов’язань. Зокрема, що обов’язок розглядати звернення має стосуватися лише органів публічної влади.

У законопроєкті мають бути передбачені механізми, які б запобігали зловживанню правом на звернення. Також – що систематичне надсилання великої кількості звернень від однієї людини може розцінюватися як зловживання.

Раніше ZMINA писала, що з 2022 року суди в Україні розглянули майже 2 тисячі справ з питань доступу до публічної інформації. Найчастіше розпорядники відмовляли в наданні даних про використання бюджетних коштів, земельні питання та кадрові рішення.