В окупованій Голопристанській громаді понад 10 місяців немає світла: люди виживають завдяки генераторам і сонячним панелям

У тимчасово окупованій Голопристанській громаді на Херсонщині вже понад 10 місяців немає електроенергії. Люди користуються генераторами та вцілілими сонячними панелями.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла начальниця Голопристанської МВА Світлана Лінник.

Фото: “Гривна”

Посадовиця розповіла і про інші проблеми, з якими стикаються жителі громади. Зокрема, уже кілька тижнів там немає автобусного сполучення. Транспорт перевізника перебуває на ремонті. Раніше цей маршрут давав людям можливість дістатися до Залізного Порту, зняти або обміняти гроші та придбати необхідні речі.

Проблеми виникають і з отриманням російських пенсій. У Голій Пристані, Старій Збур’ївці та Великій Кардашинці їх уже близько року не розносять. Щоб отримати гроші, людям доводиться їхати до Залізного Порту, де є банкомат або так звана банківська установа. Місцеві жителі також кооперуються: передають свої картки іншим людям, щоб ті могли зняти гроші.

Пального в громаді фактично немає. Його раз на тиждень за попереднім замовленням привозить приватна особа тим, хто може за нього заплатити. Якість бензину різна: іноді він настільки неякісний, що через нього виходять з ладу генератори. Водночас ремонтувати їх майже нікому, і немає необхідних ресурсів.

20-літрова каністра бензину коштує від 7 тисяч рублів. Газовий балон коштує 15–18 тисяч рублів, але придбати його часто неможливо.

Із продуктами ситуація також складна. Ще донедавна їх привозив один приватний підприємець, який підтримував окупаційну владу і завдяки цьому міг продовжувати роботу магазину в Голій Пристані. Інші продавці поступово розпродають запаси, які залишилися.

Стихійний ринок у місті працює переважно завдяки жителям сусідніх сіл. Вони привозять на велосипедах овочі, молочні та м’ясні продукти. Хліб завозять час від часу. В одному із сіл Кардашинського старостату його випікають місцеві жителі, а потім продають або обмінюють на інші продукти. У селах з харчами загалом легше, оскільки люди мають городи та худобу.

Воду в Голій Пристані, Кардашинці, Старій та Новій Збур’ївці люди отримують зі свердловин на подвір’ях. У віддаленіших населених пунктах вода зникає. Без насосів люди не можуть її добути. Через відсутність електроенергії не працюють системи поливу, тому городина висихає.

Заклади освіти в громаді не працюють. 

Населені пункти та ліси також регулярно потерпають від пожеж. У Старій Збур’ївці, де залишається до 150 жителів, ситуація особливо складна. Село розташоване біля річки та в зоні бойових зіткнень. Там постійно горять будинки, зокрема в покинутих садибах. Подібна ситуація у Великій Кардашинці та Голій Пристані, де будинки горять просто на вулицях.

Пожежної служби там немає вже понад півтора року. У Новій Збур’ївці через пожежі вигоріла ціла вулиця. Лише цього тижня там ущент згоріли до десяти будинків. За словами Лінник, пожежі виникають щодня.

Водночас російські військові будують у місцевих лісах бліндажі з деревини, знищуючи соснові ліси.

Зв’язок у громаді майже відсутній. Людям час від часу вдається зарядити телефони та інші пристрої й передати повідомлення рідним.

Лінник наголосила, що окупаційна влада не забезпечує нормальних умов життя на захопленій території. За нормами міжнародного гуманітарного права та Женевськими конвенціями, окупаційна влада має забезпечувати цивільне населення продуктами, медикаментами та іншими необхідними речами, а також підтримувати роботу критичної інфраструктури.

Нагадаємо, що на тимчасово окупованих територіях сільськогосподарські підприємства стикаються з проблемами зі збутом та вивезенням урожаю. Перевізники відмовляються їхати по зерно через побоювання бойових дій та небезпеку на маршрутах.