У соцмережах ВПО найчастіше згадують як отримувачів допомоги, а не як повноцінних учасників громад – дослідження

В українському сегменті Facebook і Telegram внутрішньо переміщених осіб значно частіше згадують, ніж українських біженців за кордоном. Водночас переселенці переважно постають у ролі отримувачів допомоги, тоді як історій про їхню інтеграцію та внесок у розвиток громад бракує.

Таких висновків дійшов Центр досліджень “Детектора медіа”, який проаналізував понад 21,5 тисячі повідомлень у Facebook і Telegram, опублікованих із січня до липня 2026 року.

Ілюстраційне зображення з відкритих джерел

Дослідники зазначають, що більшість дописів про ВПО та біженців не мають чітко вираженого позитивного чи негативного ставлення. Це свідчить про те, що дискусія в соцмережах здебільшого зосереджена не на самих людях, а на окремих подіях, рішеннях влади чи інформаційних приводах.

Найчастіше переселенців згадують у контексті гуманітарної, фінансової та житлової допомоги, а також підтримки з боку міжнародних організацій, місцевої влади й благодійних фондів.

Водночас значна частина таких публікацій розповідає не стільки про потреби чи досвід самих ВПО, скільки про діяльність тих, хто надає допомогу. Благодійні організації, політики та посадовці регулярно публікують фотографії передачі продуктових наборів, побутової техніки чи інших речей, акцентуючи на власній роботі.

За результатами аналізу, найчастіше переселенці постають у соцмережах як отримувачі допомоги, люди, які втратили житло, учасники державних чи благодійних програм підтримки, а також герої персональних історій. Натомість повідомлень про успішну інтеграцію ВПО до нових громад або їхній внесок у місцеву економіку значно менше.

Окремі дописи використовують тему внутрішнього переміщення для політичної боротьби чи критики державної політики. У таких випадках самі переселенці часто стають лише приводом для ширших політичних дискусій.

Однією з найпоширеніших тем стали соціальні виплати. Дослідники виявили велику кількість повідомлень про нібито масове припинення допомоги, позбавлення пенсій, черги за виплатами, дискримінацію переселенців і несправедливий розподіл державної підтримки.

У Центрі досліджень “Детектора медіа” зауважують, що частина таких повідомлень ґрунтується на реальних подіях, однак у соцмережах їх нерідко публікують без необхідного контексту або з перебільшеннями, що посилює емоційну реакцію аудиторії.

Дослідження також аналізує російські інформаційні операції, спрямовані на дискредитацію українських переселенців і біженців. Серед найпоширеніших наративів – твердження про те, що українські біженці нібито “живуть коштом” європейців, країни ЄС масово скорочують підтримку українців, українці створюють проблеми місцевим громадам, а допомога Україні шкодить самим європейцям.

За даними дослідників, для поширення таких повідомлень використовують підроблені новини, маніпулятивні заголовки, окремі випадки конфліктів та емоційні відео. Такі наративи регулярно циркулюють у соцмережах і можуть впливати як на українську, так і на європейську аудиторію.

Нагадаємо, правозахисники звернулися до прем’єр-міністра Сергія Корецького із закликом визначити центральні органи виконавчої влади, відповідальні за формування державної політики щодо постраждалих, перехідного правосуддя та евакуації цивільного населення.