Травми є, а кримінальної справи немає: вінницька тюремна медчастина у 2025 році приховала тілесні ушкодження засудженого від прокуратури

Дата: 29 Липня 2026
A+ A- Підписатися

У 2025 році медичний персонал вінницької тюремної медчастини № 1 філії державної установи “Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України” (ЦОЗ ДКВС України) приховав факт тілесних ушкоджень засудженого, не повідомивши прокуратуру та не склавши обов’язкової довідки.

Про це у своїй спецдоповіді “Про стан справ щодо недопущення в Україні катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання у 2025 році” повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини.

Національний превентивний механізм (НПМ) 2025 року виявив факти приховування тілесних ушкоджень у засуджених під час моніторингового візиту до Вінницької міської медичної частини № 1 філії ЦОЗ ДКВС України.

У медичній документації монітори НПМ виявили, що в лютому 2025 року один із засуджених звернувся по медичну допомогу з травмами – забоєм лівої п’яти та пошкодженням зв’язок великого пальця лівої кисті. Лікар діагноз встановив і вніс до медичної картки. Але медичний персонал не виконав жодного з трьох обов’язкових кроків, передбачених законодавством: не склав довідку про фіксацію тілесних ушкоджень за формою № 511/о, не вніс запис до відповідного журналу обліку та не повідомив прокуратуру.

В Офісі Уповноваженого зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити або про умисне приховування фактів заподіяння ушкоджень ув’язненим, або про неналежне виконання посадових обов’язків. Невиконання медперсоналом цих обов’язків унеможливлює своєчасне розслідування інцидентів і притягнення винних до відповідальності.

Як відомо, в українському законодавстві визначено механізм фіксації тілесних ушкоджень у засуджених та осіб, узятих під варту. Зокрема, якщо медичні працівники закладів охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС України виявляють під час обстеження тілесні ушкодження. Такі дії медпрацівники мають виконувати відповідно до пунктів 3, 4 глави 1 розділу II Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого спільним наказом Мін’юсту та Міністерства охорони здоров’я.

Цей порядок зобов’язує медичного працівника, який виявив тілесні ушкодження, складати відповідну довідку в трьох примірниках та обов’язково додавати:

  • форму первинної облікової документації № 511/о “Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень”, затверджену наказом МОЗ України;
  • фотографії виявлених у засудженого тілесних ушкоджень.

Брак належного документування тілесних ушкоджень не узгоджується з пунктом 60 Рекомендацій Європейського комітету із запобігання катуванням (ЄКПТ) і , згідно з якими медичні служби в місцях несвободи мають сприяти запобіганню насильству шляхом систематичної реєстрації ушкоджень та інформування відповідних органів влади.

Окрім цього, моніторингова група НПМ зафіксувала системну проблему в місцях несвободи: навіть у випадках, коли довідки про тілесні ушкодження все ж таки складаються, до них не додаються фотоматеріали. Уповноважений назвав це прямим порушенням встановленої процедури документування. На цьому також наполягав ЄКПТ після своїх візитів до місць несвободи в Україні із 16 до 27 жовтня 2023 року. 

Омбудсман також заявив, що Україна досі не передала пенітенціарну медицину від Мін’юсту до Міністерства охорони здоров’я, але без належної підготовки може повторити помилки Вірменії, де аналогічна реформа 2023 року призвела до проблем з доступом лікарів до установ і правовою невизначеністю для персоналу.
 
У 2024 році НПМ сформулював та надіслав Міністерству юстиції 48 рекомендацій. З них міністерство виконало вісім, у процесі виконання – 20, не виконано 20.
 
“Для країни, яка тримає курс на євроінтеграцію, [загалом] такий рівень невиконання у сфері запобігання катуванням є неприпустимим показником. Це означає, що частина органів влади досі сприймає права людини як рекомендацію, а не як обов’язок до виконання”, – підсумував Уповноважений.
 
Як відомо, система охорони здоров’я в пенітенціарних установах України функціонує як окремий напрям національної системи охорони здоров’я та є в адміністративному підпорядкуванні ЦОЗ ДКВС України, що належить до сфери керування Міністерства юстиції України.
До організаційної структури ЦОЗ ДКВС України входять 100 підрозділів: п’ять спеціалізованих закладів з надання медичної допомоги хворим на туберкульоз, шість багатопрофільних лікарень, три фельдшерські пункти та загалом 86 медичних частин, з яких п’ять діють при таборах для утримання військовополонених.
Поділитися:
Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.