“Мрія” працює в понад 4,3 тисячі шкіл, гімназій та ліцеїв України

В Україні застосунком “Мрія” користуються у понад 4,3 тисячі закладів загальної середньої освіти. 

Про це розповіли в МОН. 

Ілюстраційне зображення. Фото: Мінцифри

“Мрія” – український державний освітній застосунок, про який уперше розповів президент Володимир Зеленський у 2023 році. У ньому можна вести журнал, ставити оцінки школярам, дивитися розклад та домашні завдання, переглядати добірки відео для саморозвитку та чимало іншого. 

Нині, за даними уряду, застосунком користуються 640 тисяч учнів, батьків і вчителів. За три роки завдяки додатку виставили 250 мільйонів оцінок, задали 24,1 мільйона домашніх завдань, внесли 32,7 мільйона тем уроків і 59,3 мільйона разів зафіксували відсутність учнів.

Посадовці передбачали, що “Мрію” використовуватимуть у всіх ланках освіти, як-от торік її  дозволили в дитсадках. Своєю чергою критики програми мали перестороги, зокрема щодо поводження з персональними даними дітей. 

Нагадаємо, уряд звітував, що збирається поточного року узгодити законодавство про персональні дані з європейським. Йдеться поміж іншим про: 

• European Interoperability Act – європейський закон, що створює правову основу співпраці та взаємодії (інтероперабельності) між країнами-членами, щоб, зокрема, зменшити вартісне та трудомістке адміністративне навантаження;
• Once-Only Technical System (OOTS) – документ, який  стосується системи обміну даними з державних реєстрів країн ЄС, щоб громадяни союзу лише один раз мали надати потрібні державі дані, а процес не залежав від місця, де живеш;
• Single Digital Gateway (SDG) – документ щодо легшого доступу онлайн до інформації, адмінпроцедур та допоміжних послуг, які можуть знадобитися громадянам ЄС у різних країнах-членах;
• General Data Protection Regulation (GDPR) – закон з вимогами до захисту персональних даних, який надає громадянам ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.

Нове законодавство щодо захисту персональних даних чекає на друге читання у Верховній Раді з листопада 2024 року.

Окрім цього, правозахисники не вперше говорять, що в Україні існує цифрова дискримінація, адже не всі люди мають пристрої та доступ до мережі, щоб скористатися послугами. Юристка у сфері цифрового законодавства Уляна Шадська кілька років тому детально пояснювала в колонці для ZMINA, що зворотний бік тотальної цифровізації – позбавлення альтернатив.