Через міжнародне сурогатне материнство більше дітей можуть залишитися без громадянства – експерти

Зростання кількості міжнародних програм сурогатного материнства підвищує ризик того, що дедалі більше дітей залишатимуться без громадянства. На цьому тлі експерти закликають терміново запровадити міжнародне регулювання цієї сфери.

Такі застереження пролунали після того, як Гаазька конференція з міжнародного приватного права (HCCH) призупинила роботу над створенням міжнародної конвенції про сурогатне материнство. Над документом працювали 15 років, однак країни-учасниці не змогли дійти згоди.

Про це пише The Guardian.

Фото: Depositphotos

Через зростання кількості людей, які звертаються до сурогатного материнства, зокрема літніх жінок, одностатевих пар і людей із проблемами фертильності, кількість дітей, народжених у межах таких програм, продовжує зростати. Зазвичай сурогатна мати виношує дитину, зачаття якої відбулося за допомогою донорської яйцеклітини або яйцеклітини майбутньої матері.

Законодавство щодо сурогатного материнства суттєво відрізняється залежно від країни. Наприклад, Італія повністю забороняє цю практику. Натомість у деяких штатах США дозволяють комерційне сурогатне материнство. У Великій Британії дозволяють лише так зване альтруїстичне сурогатне материнство, коли жінка не отримує винагороди, окрім компенсації витрат, пов’язаних з вагітністю.

Британські агенції, які працюють у цій сфері, вважають, що застаріле законодавство змушує людей шукати сурогатних матерів за кордоном. У багатьох країнах механізми захисту жінок від експлуатації слабкі або взагалі відсутні. Натомість противники сурогатного материнства переконані, що така практика за своєю суттю є зловживанням, і закликають до її повної заборони в усьому світі.

Професор Міхаель Гелльнер, який очолював робочу групу HCCH, пояснив, що країни мають настільки різні погляди на етичність сурогатного материнства, що створити міжнародний механізм визначення батьківства в таких випадках виявилося неможливо.

За його словами, він присвятив цьому проєкту 10 років, однак без політичної волі продовжувати роботу немає сенсу. Він наголосив, що відсутність координації між державами створює проблеми для дітей, а ризик безгромадянства лише зростає.

Гелльнер зазначив, що через різні правила міжнародного сурогатного материнства дитина може мати різних юридичних батьків у різних країнах. Також існує ризик, що вона взагалі не отримає громадянства.

Експерти пояснюють, що така ситуація виникає, коли країна народження не надає дитині громадянства автоматично, а держава, до якої дитину планують перевезти, не визнає сурогатного материнства або батьківства, встановленого за кордоном.

Точної статистики щодо кількості дітей, народжених завдяки сурогатному материнству у світі, не існує. Водночас у Великій Британії за останнє десятиліття кількість таких народжень зросла більш ніж удвічі – з 2015 року до більш ніж 981 випадку у 2025 році.

Більшість цих дітей народилися за межами країни – переважно в США, Україні, Нігерії, Грузії, Колумбії та Мексиці. Британці, які користуються послугами сурогатних матерів за кордоном, повинні звертатися до сімейного суду, щоб отримати юридичний статус батьків. У деяких випадках їм також доводиться окремо оформлювати для дитини британське громадянство.

Президентка женевської організації Child Identity Protection та колишня спеціальна доповідачка ООН з питань продажу та сексуальної експлуатації дітей Мауд де Бур-Буккіккіо вважає, що припинення роботи над міжнародною угодою стало втраченою можливістю встановити чіткі стандарти щодо визнання батьківства в таких випадках.

Вона наголосила, що багато дітей залишаються в правовій невизначеності, а це безпосередньо впливає на їхній юридичний статус та право на ідентичність. Тож відмінності між національними законодавствами й досі створюють серйозні проблеми.

Тема міжнародного сурогатного материнства знову привернула увагу цього тижня в Німеччині. Колишній міністр охорони здоров’я Єнс Шпан, який є союзником канцлера Фрідріха Мерца, залишив одну з посад у партії після того, як повідомив, що вони з чоловіком скористалися послугами сурогатної матері. Раніше він сам критикував цю практику, а його партія виступає проти неї.

У роботі HCCH брали участь США, Велика Британія, Австралія та Канада, де сурогатне материнство в тій чи іншій формі дозволено. Водночас Франція, Німеччина, Італія та Іспанія суттєво обмежують або повністю забороняють його на національному рівні.

Спеціаліст ЮНІСЕФ із захисту дітей Бхаскар Мішра повідомив, що організація виступає за розроблення чіткіших міжнародних правил для захисту прав дітей, народжених у межах міжнародних програм сурогатного материнства.

Він пояснив, що, якщо жодна з держав – ні країна народження, ні країна, куди дитину мають перевезти, – не видає паспорт, дитина ризикує залишитися без громадянства. За його словами, це серйозна проблема, а кількість таких випадків швидко зростає.

У 2025 році один із британських суддів уже попереджав про ризики міжнародних програм сурогатного материнства. Тоді подружжя протягом чотирьох років намагалося повернути до Великої Британії двох дітей, яких народили українські сурогатні матері на Кіпрі. Упродовж цього часу діти фактично залишалися без громадянства.

Тодішній голова сімейного відділення суду Ендрю Макфарлейн наголосив, що цей випадок має стати попередженням. Суд може відмовити у визнанні батьківства, якщо дитина народилася внаслідок комерційного сурогатного материнства за кордоном. У результаті дитина ризикує назавжди залишитися без громадянства та юридично визнаних батьків.

Минулого року Данія змінила законодавство після рішення Європейського суду з прав людини. Суд визнав, що відмова визнавати батьківство, встановлене в межах іноземних програм сурогатного материнства, порушує права дітей.

Спеціальна доповідачка ООН з питань насильства щодо жінок і дівчат Рім Альсалем закликала повністю заборонити сурогатне материнство у світі. Вона назвала його системою насильства, експлуатації та зловживань щодо жінок.

На її думку, найбільше ризикують жінки та дівчата, які живуть у бідності або постраждали від криз і збройних конфліктів. Водночас замовниками таких послуг переважно виступають громадяни заможніших західних країн.

Альсалем вважає, що експлуатація в цій сфері існує саме через попит з боку багатших держав. На її думку, така модель відтворює колоніальні та дискримінаційні практики. Вона також заявила, що впливові та фінансово потужні групи просувають легалізацію сурогатного материнства в різних країнах світу, оскільки цей бізнес приносить значні прибутки.

Керівниця Міжнародної коаліції за скасування сурогатного материнства (CIAMS) Марі-Жозеф Девільєр повідомила, що працює з жінками, які шкодують про своє рішення стати сурогатними матерями. Багато з них говорять, що почуваються ошуканими та використаними.

Вона навела приклад жінки, яка постраждала внаслідок торгівлі людьми та потрапила з Латинської Америки до Франції. Інша сурогатна мати зі США розповіла, що її дитину передали людям, які не були тими батьками, про яких їй повідомляли спочатку. Девільєр також згадала випадки серйозних ускладнень під час вагітності та пологів, зокрема й смертельні.

Засновник агенції My Surrogacy Journey Майкл Джонсон-Елліс дотримується іншої позиції. Він вважає, що міжнародне сурогатне материнство може працювати безпечно за умови належного регулювання та дотримання етичних стандартів.

За його словами, люди повинні мати право самостійно вирішувати, де і як скористатися цією можливістю, якщо це не пов’язано з примусом чи експлуатацією. Він також зазначив, що у Великій Британії очікування на сурогатну матір триває приблизно два роки, а для багатьох людей, які довго боролися з безпліддям, це занадто довго.

Джонсон-Елліс розповів, що його агенція рекомендує для міжнародних програм лише США та Мексику. Водночас він застерігає клієнтів від інших напрямків. За його словами, судові справи регулярно демонструють проблеми людей, які опиняються в пастці в таких країнах, як Кіпр, Грузія чи Україна, або в інших нових центрах сурогатного материнства, де, на його думку, існують ознаки експлуатації та небезпеки.

Керівниця британської агенції Nappy Endings Рейчел Вестбері, яка сама чотири рази була сурогатною матір’ю, розповіла, що дедалі більше майбутніх батьків звертаються за кордон, однак кількість країн, які вважаються безпечними для таких програм, поступово скорочується.

Вона закликала відмовитися від уявлення, що сурогатне материнство – це привілей знаменитостей або мільйонерів. За її словами, деякі родини навіть закладають власне житло, щоб оплатити цей шлях до батьківства. Вестбері вважає сурогатне материнство особливим досвідом і переконана, що більше жінок погоджувалися б на це, якби краще розуміли, як воно працює в умовах належного захисту та поваги до всіх учасників процесу.

Нагадаємо, що торік у Греції планували заборонити сурогатне материнство для чоловіків, які не перебувають у шлюбі або мають одностатеві стосунки.