Рада підтримала створення Українського національного пантеону

Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про створення Українського національного пантеону. 

Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення голосування в парламенті. Фото: фейсбук-сторінка Верховної Ради України

Автором законопроєкту є президент Володимир Зеленський. 

У пояснювальній записці авторства заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук ідеться, що його ухвалення “сприятиме відновленню історичної справедливості, формуванню національної пам’яті та консолідації суспільства навколо спільної історії”. 

Український національний пантеон, за задумом авторів, буде державним меморіальним комплексом у Києві для почесного перепоховання визначних діячів України та встановлення кенотафів для тих, чиї останки неможливо повернути на Батьківщину. Окрім цього, на його території мають проводити офіційні урочистості, вручення найвищих державних нагород, а відвідання комплексу стане обов’язковим складником офіційних візитів іноземних лідерів і делегацій.

“Пантеон має стати центром збереження історичної пам’яті, патріотичного виховання та проведення державних церемоній”, – пояснюють у парламенті. 

Зведення пантеону фінансуватимуть коштом держбюджету, а для будівництва мають провести конкурс. 

Законопроєкт внесли на розгляд Верховної Ради 28 червня поточного року, а вже за чотири дні ухвалили в другому читанні як невідкладний 290 голосами за. Не всі “невідкладні законопроєкти” авторства президента розглядають так швидко, наприклад нардепам знадобилося 20 місяців, щоб ухвалити невідкладний закон про ліквідацію ОАСК. 

Ухвалений закон про національний пантеон передбачає, між іншим, що розміщуватимуть його “на землях державної власності незалежно від їх категорії та цільового призначення”. 

Скриншот ухваленого документа

Пункт другий статті 3 закону передбачає, що розмістити пантеон, наприклад, на території природно-заповідного фонду чи в межах буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини можна без “вилучення відповідної земельної ділянки зі складу природно-заповідного фонду, зміни меж об’єкта природно-заповідного фонду, зміни категорії земель”.

“Будівництво та функціонування Пантеону допускається як спеціальна форма меморіального, церемоніального, культурно-історичного, естетичного, виховного, просвітницького, рекреаційного і репрезентативного використання відповідної території”, – йдеться в документі. 

У головному науково-експертному управлінні Ради, у стислі строки вивчивши документ, дійшли висновку, що окремі його положення “мають ознаки індивідуально-правового регулювання”, наприклад у питанні розміщення та проведення конкурсу. Також правники звернули увагу, що в законопроєкті є багато висловів та термінів, яким бракує юридичної визначеності, як-от “винятковий, історично значущий внесок”.

Ухвалений законопроєкт очікує на підпис президента. 

Нагадаємо, що цьогоріч Верховний Суд визнав незаконною побудову Національного меморіального військового кладовища на Київщині, де поховання можуть підтопити ґрунтові води.

Проти будівництва тут від початку робіт протестували місцеві мешканці, але урядовці переконували, що критика безпідставна та звинувачували обурених у підігруванні ворогу. Серед претензій були не лише екологічна, адже постачальник граніту для кладовища – підсанкційний бізнесмен, учасники тендеру на будівництво разом подорожували за кордон до участі у відборі. Ба більше, фірму-переможця створили за день після оголошення конкурсу.

Зупинити будівництво та поховання не змогли ні протести, ні рішення судів, ні спілкування з посадовцями, ні двотижневий голодний протест ветерана Сергія Янюка на Майдані.