90% українців підтримують конструктивне вирішення історичних суперечок з Польщею – опитування КМІС

У червні 2026 року 90% українців висловилися за конструктивне вирішення історичних суперечок з Польщею. Більшість вважає, що кожна країна має право на власне бачення минулого без втручання сусідів, а третина підтримує пошук спільного підходу через діалог істориків.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Фото: GMK Center

Дослідження провели на тлі загострення польсько-українських відносин у червні 2026 року, коли історичні питання знову стали предметом політичних суперечок між країнами. Соціологи вирішили з’ясувати, як українці бачать шляхи розв’язання цих розбіжностей.

Респондентам запропонували чотири варіанти відповіді. Два з них передбачали конфронтаційний підхід: або Україна має прийняти польське бачення спільної історії, або Польща повинна погодитися з українським. Ще два варіанти пропонували шукати порозуміння – або через роботу спільних комісій істориків, або через взаємне невтручання в історичну політику одна одної.

Лише 5% опитаних підтримали конфронтаційні підходи. З них 1% вважає, що Україна має виконати вимоги Польщі щодо історичних питань, а 4% переконані, що Польща повинна прийняти українське бачення історії.

Натомість 90% українців виступають за конструктивну взаємодію. Найбільша частка – 57% – підтримує прагматичний підхід: кожна країна може мати власних героїв і власне трактування минулого, а інша сторона не повинна втручатися в ці питання. Ще 33% вважають, що Україна та Польща можуть виробити спільне бачення історії через діалог фахових істориків, а не політиків.

Соціологи зазначають, що такі настрої характерні для всіх регіонів країни та різних вікових груп. У кожному регіоні більшість респондентів підтримала саме прагматичний підхід, а значна частина – ідею спільної роботи істориків. 

КМІС також нагадав результати попередніх досліджень. У 2023 році більшість українців вважала, що ні Україна не повинна погоджувати свою політику пам’яті із сусідніми державами, ні сусідні країни не мають втручатися в українську історичну політику. Тоді таку позицію підтримали 55–60% респондентів.

Окремо соціологи проаналізували ставлення українців до поляків за шкалою соціальної дистанції Богардуса, яку КМІС використовує з 1994 року. Ця методика показує, наскільки люди готові до близьких соціальних контактів із представниками іншої групи.

За даними опитувань, упродовж більшої частини періоду з 1994 до 2025 року ставлення до поляків залишалося толерантним. Після початку повномасштабного вторгнення Росії воно суттєво покращилося. У 2022–2023 роках поляки стали однією з найближчих для українців національних груп, що соціологи пов’язують зі значною підтримкою України з боку польського суспільства.

У 2024–2025 роках цей показник дещо погіршився. На думку дослідників, причиною цього є блокування польсько-українського кордону та використання антиукраїнської риторики під час президентської кампанії в Польщі. Водночас навіть після цього ставлення до поляків залишилося на рівні, який свідчить про толерантність, а не про ворожість.

Соціологи також поділилися результатами іншого дослідження, проведеного цього року. За його даними, 58% українців підтримали б відправлення українських військ на допомогу Польщі в разі нападу Росії.

Окремий блок цього дослідження стосувався ставлення до ОУН та УПА. За даними опитування 2023 року про історичну пам’ять, 68% українців позитивно оцінювали боротьбу ОУН-УПА, тоді як негативно – 17%.

Інше запитання, яке КМІС ставив у 2013, 2022 та 2025 роках, стосувалося оцінки діяльності ОУН-УПА саме під час Другої світової війни. Якщо 2013 року позитивно оцінювали їхню діяльність 19% опитаних, а негативно – 48%, то у 2025 році позитивну оцінку дали вже 37%, а негативну – лише 8%.

Водночас половина респондентів у 2025 році обрала відповідь, що їм складно однозначно оцінити діяльність ОУН-УПА. На думку соціологів, це свідчить про недостатню поінформованість багатьох українців щодо історичних подій того періоду.

Коментуючи результати дослідження, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що українське суспільство демонструє зрілий підхід до історичних суперечок з Польщею. Більшість громадян не хоче ні нав’язувати Польщі українське бачення минулого, ні погоджуватися на нав’язування польської позиції Україні.

Він наголосив, що в Україні немає масових антипольських настроїв. Попри окремі політичні конфлікти останніх років, українці зберігають вдячність польському суспільству за підтримку після початку повномасштабної війни.

Соціолог також звернув увагу, що Росія зацікавлена в погіршенні польсько-українських відносин і може використовувати історичні суперечки для посилення напруження між сусідніми народами.

У КМІС вважають, що історичні питання мають залишатися сферою роботи дослідників, а не інструментом політичної боротьби. Там резюмують: українці загалом готові до формули взаємного примирення та прагнуть будувати відносини з Польщею, орієнтуючись насамперед на спільне майбутнє, а не на конфлікти минулого.

Нагадаємо, що 26 травня Володимир Зеленський підписав указ № 440/2026, яким надав Окремому центру спеціальних операцій “Північ” Сил спеціальних операцій ЗСУ почесну назву “імені Героїв УПА”. В указі зазначено, що це рішення має на меті відновлення історичних традицій українського війська.

Після цього рішення частина польських політиків та істориків виступила з критикою. Вони нагадали про діяльність Української повстанської армії на Волині та звинуватили її в злочинах проти польського населення.

Зокрема, в польському Інституті національної пам’яті заявили, що УПА відповідає за події на Волині та в Східній Галичині, які в Польщі кваліфікують як геноцид. Там також наголосили, що створення українською владою культу УПА має викликати спротив у людей, які пам’ятають діяльність цього формування.

Колишній президент Польщі Лех Валенса, який раніше підтримував Україну та Володимира Зеленського, також розкритикував це рішення. Він повідомив, що більше не носитиме значок у кольорах українського прапора, який використовував від початку повномасштабного вторгнення Росії. У дописі Валенса заявив, що вшанування УПА образило його та пам’ять загиблих польських земляків.

Глава МЗС Андрій Сибіга тим часом зазначив, що військовослужбовці підрозділу самостійно обрали цю назву і не вкладали в неї антипольського змісту та не мали наміру образити поляків. Косіняк-Камиш заявив, що не поділяє цього пояснення.