ЄС провів переговори з “Талібаном” про повернення афганців: правозахисники застерігають від депортацій

Про це повідомляє Associated Press.

Ілюстративне зображення. Фото: iStockphoto

Афганці залишаються однією з найбільших груп шукачів притулку в ЄС. Водночас дедалі більше країн блоку прагнуть пришвидшити депортацію людей, яким відмовили в наданні притулку або які скоїли злочини в країнах перебування.

Речник міністерства закордонних справ талібів Абдул Кахар Балхі назвав візит історичним і зазначив, що п’ятичленна делегація зосередилася на питаннях зміцнення довіри, дипломатичної присутності талібів у Європі та створення “гідного механізму повернення” афганських громадян.

Зустріч відбулася в нерозголошеному місці в бельгійській столиці, де розташовані штаб-квартири ЄС і НАТО.

У Європейській комісії кажуть, що організували переговори спільно зі Швецією. У них узяли участь представники 15 із 27 держав-членів ЄС. 

Правозахисні організації розкритикували цю зустріч. Вони наголосили, що переговори можуть поставити під загрозу як афганців, які перебувають у Європі, так і тих, хто живе в самому Афганістані.

Дослідниця Human Rights Watch Ферешта Аббасі заявила, що будь-яка взаємодія з талібами має насамперед захищати права людини та забезпечувати відповідальність за порушення, а не сприяти поверненню людей до небезпечних умов. На її думку, європейські держави підривають власну довіру, коли одночасно засуджують зловживання талібів і співпрацюють з ними в питаннях примусового повернення афганців.

Після захоплення влади у 2021 році таліби запровадили жорсткі обмеження прав і свобод, особливо для жінок і дівчат. Вони заборонили дівчатам навчатися після початкової школи, суттєво обмежили доступ жінок до роботи та встановили суворі правила щодо їхньої поведінки й зовнішнього вигляду.

Жодна країна ЄС досі не визнала уряду талібів. Водночас сама зустріч у Брюсселі нібито стала символічним послабленням міжнародної ізоляції руху, яка триває з моменту його повернення до влади. Після 2021 року більшість держав світу, включно з усіма країнами Євросоюзу, припинили офіційні дипломатичні контакти з талібами. Однак останніми роками рух поступово розширює свою дипломатичну присутність у Європі.

Лауреатка Нобелівської премії миру та правозахисниця Малала Юсафзай напередодні переговорів заявила, що глибоко стурбована фактом діалогу між ЄС і талібами. Вона наголосила, що Європа не має легітимізувати режим, відповідальний за одну з найтяжчих сучасних криз у сфері прав людини. На її переконання, будь-які контакти з талібами мають ґрунтуватися насамперед на захисті прав афганських жінок і дівчат.

Члени делегації отримали спеціальні візи з обмеженим терміном дії. Вони могли перебувати в Бельгії лише 24 години та не мали права відвідувати інші країни Шенгенської зони.

Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево пояснив, що країна видала візи на прохання Європейського Союзу. Він підкреслив, що забезпечення можливості проведення зустрічі не означає визнання чи легітимації режиму талібів і не є запрошенням з боку бельгійського уряду. 

Оскільки ані Бельгія, ані ЄС офіційно не визнають влади талібів, переговори не проводили на території установ, які належать європейським інституціям або бельгійській державі.

Тиск на ЄС із вимогою посилити міграційну політику останніми роками зростає. Представник Європейської комісії Маркус Ламмерт розповів, що організація провела зустріч на прохання більшості держав-членів. Він нагадав, що ще в жовтні 20 країн ЄС підписали лист із закликом посилити міграційну політику, зокрема збільшити кількість депортацій.

За словами Ламмерта, держави-члени доручили Єврокомісії координувати технічні переговори щодо повернення мігрантів. Водночас він окремо наголосив, що це не означає офіційного визнання талібів.

Хоча це була перша зустріч талібів із представниками ЄС на території Євросоюзу, сторони вже контактували раніше. У січні цього року Європейська комісія скерувала місію до Кабула. Крім того, ЄС зберігає персонал в Афганістані.

Однією з ініціаторок жовтневого листа стала міністерка з питань міграції Бельгії Аннелін ван Боссуйт. Тоді вона заявила, що Європа більше не може дозволити собі бездіяльність і потребує спільного жорсткішого підходу для відновлення контролю над міграцією та безпекою.

Вона також звернула увагу, що серед 22 870 афганців, яким наказали залишити країни ЄС, фактично повернулися лише близько 2%.

Тим часом гуманітарна ситуація в Афганістані продовжує погіршуватися. Лише за останній рік близько трьох мільйонів афганців повернулися з Пакистану та Ірану, причому переважно примусово. Це ще більше загострило гуманітарну кризу в країні, яка вже потерпає від нестачі продовольства, економічних проблем і міжнародних санкцій.

Директорка офісу Amnesty International при європейських інституціях Ів Гедді підкреслила, що сцени втечі людей з Афганістану, серед яких були й працівники ЄС, ще зовсім недавно облетіли весь світ. На її думку, неприйнятно намагатися депортувати людей до країни, яка за цей час стала ще небезпечнішою.

Під тиском політичних сил, які вимагають жорсткішого контролю над міграцією, Євросоюз останнім часом ухвалив масштабні зміни до міграційного законодавства. Вони передбачають збільшення кількості депортацій, створення так званих центрів повернення мігрантів, розширення можливостей внутрішнього контролю, посилення охорони кордонів і розвиток контактів із владою талібів.

На тлі продовольчої та економічної кризи Афганістан гостро потребує міжнародної гуманітарної допомоги. Водночас таліби намагаються послабити свою політичну та економічну ізоляцію на міжнародній арені.

Нагадаємо, що в Кандагарі, місті в південному Афганістані, представники “служби моралі” талібів закликали чоловіків передавати їм жінок, які нібито “не слухаються”, щоб ті могли їх “виправити”.