У “Софії Київській” встановили 28 сейсмодавачів для фіксації наслідків російських атак

У Національному заповіднику “Софія Київська” за підтримки ЮНЕСКО встановили 28 сейсмодавачів, які фіксуватимуть вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.

Про це повідомила генеральна директорка заповідника Неля Куковальська.

Фото із соцмереж

За її словами, система моніторингу стану пам’яток у “Софії Київській” працює близько 20 років і відстежує стан будівель, ґрунтів, підземних вод, мікроклімату та екологічні показники. Ще до повномасштабної війни фахівці планували розширити її давачами, які могли б реєструвати вібраційні навантаження, однак тоді реалізувати проєкт не вдалося. Зокрема, відмовилися від пропозиції однієї з американських компаній через високі витрати на доставлення та митне оформлення. Зрештою систему встановили за підтримки ЮНЕСКО.

Нині 20 давачів розмістили на Софійському соборі, ще вісім – на дзвіниці. ЮНЕСКО також профінансувала програмне забезпечення, спеціальний комп’ютер для оброблення даних і роботу італійських фахівців, які монтували обладнання.

Куковальська пояснила, що давачі фіксуватимуть вібрації від вибухів, прольотів ракет і дронів, автомобільного руху, концертів та інших зовнішніх впливів. Зібрані дані використають для моделювання напружено-деформованого стану пам’яток, що дозволить визначити найвразливіші ділянки та планувати їхнє зміцнення.

За словами директорки, це дасть змогу зрозуміти, які частини споруд потребують посилення для збереження будівель.

Фото: Національний заповідник “Софія Київська”

Окремо система відстежуватиме вплив можливих землетрусів у районі Вранча в Румунії, які періодично відчувають і в Україні. Куковальська зазначила, що новий цикл сейсмічної активності в цьому регіоні прогнозують найближчими роками.

Паралельно в Софійському соборі тривають реставраційні роботи з розкриття живопису XVIII–XIX століть, який тривалий час залишався прихованим під нейтральним тонуванням. Йдеться про розписи головної нави та південного й північного рукавів трансепта. За словами Куковальської, ці розписи створили українські художники після втрати частини давніх фресок.

Роботи почали ще 2006 року, і нині реставратори завершують останній великий етап розкриття. Після завершення відвідувачі зможуть побачити відновлені розписи під час екскурсій.

Після останніх обстрілів пошкоджень у заповіднику не виявили. Під час одного з масованих ударів поблизу території впала ракета “Іскандер”. Працівники разом із профільними службами обстежили будівлі та територію, зібрали уламки й викликали вибухотехніків, однак самі споруди не постраждали.

Нові давачі вже зафіксували кілька потужних атак на Київ. Остаточний аналіз даних проведуть після повного налаштування системи моніторингу.

Нагадаємо, що після російської атаки на Києво-Печерську лавру в ніч на 15 червня пошкоджені не менш ніж п’ять об’єктів національного та декілька об’єктів місцевого значення. Найбільше постраждав Успенський собор: влучання сталося прямо в Степанівський боковий вівтар. Внаслідок обстрілу почалася сильна пожежа.

Цінні церковні реліквії та виставкові експонати встигли евакуювати з храму. Люди не постраждали.

У Лаврі переконані, що пошкоджену святиню вдасться відновити. За словами намісника, богослужіння в соборі планують відновити найближчим часом після проведення необхідних робіт.

Того ж дня під удар росіян у столиці України потрапили Мистецький арсенал, Національний палац мистецтва “Україна”, костюмний цех кіностудії Довженка.

У ЮНЕСКО відреагували на обстріл, під час якого постраждав об’єкт світової спадщини, одна з найважливіших духовних і культурних пам’яток України – Києво-Печерська лавра, однак у відповідній заяві не згадано, що атакувала Україну саме армія РФ.