Верховний Суд відмовив Павлу Вовку у поновленні на посаді

18 червня Велика Палата Верховного Суду залишила в силі рішення Вищої ради правосуддя про звільнення з посади судді колишнього голови ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. Суд не задовольнив його позов, у якому він оскаржував своє звільнення та вимагав визнати недопустимими доказами записи прослуховування з його кабінету.

Про це повідомляє “Слідство.Інфо”.

Павло Вовк. Скриншот відео

На початку засідання адвокатка Павла Вовка Валерія Лутковська попросила зупинити розгляд справи. Вона пояснила, що зараз Касаційний суд розглядає скаргу іншої особи щодо одного з пунктів регламенту Вищої ради правосуддя. 

За словами адвокатки, закон передбачає, що члени дисциплінарної палати ВРП, які ухвалювали певне рішення, не повинні брати участь у пленарному засіданні, де його переглядають. Водночас Вища рада правосуддя у своєму регламенті уточнила, що таке обмеження стосується лише тих членів дисциплінарної палати, які безпосередньо розглядали саме рішення, яке оскаржують. Лутковська вважала, що ВРП надто довільно витлумачила норму закону.

Представник Вищої ради правосуддя Артем Брінцов виступив проти зупинення розгляду. Він зазначив, що регламент не суперечить закону, а лише уточнює його положення з урахуванням попередньої практики Верховного Суду.

У результаті Велика Палата Верховного Суду відмовила стороні захисту та продовжила розгляд справи.

Головним аргументом Павла Вовка стала вимога не використовувати у дисциплінарній справі матеріали кримінального провадження. Саме на записах із його кабінету зафіксували розмови про можливий вплив на судову систему та інших суддів.

Юристи Фундації DEJURE наголошували, що Верховний Суд і Вища рада правосуддя давно використовують матеріали кримінальних проваджень як докази у дисциплінарних справах, тому така практика відповідає закону. Правозахисники також звернули увагу, що рішення у справі Вовка могло вплинути на долю ще близько 50 суддів, яких звільнили на підставі матеріалів кримінальних проваджень.

Позов Павла Вовка Верховний Суд розглядав із квітня 2025 року. За цей час суд неодноразово переносив засідання. Останній розгляд відбувся 9 квітня. Тоді Велика Палата почала слухати справу спочатку, однак знову відклала ухвалення рішення.

Під час того засідання частину журналістів не допустили до будівлі суду. Розпорядник пояснив це відсутністю вільних місць у залі. Водночас фотографії, які оприлюднила DEJURE, свідчили, що приміщення залишалося майже порожнім. Серед журналістів, які не змогли потрапити на засідання, була і кореспондентка “Слідства.Інфо”.

Нагадаємо, що Павло Вовк очолював Окружний адміністративний суд Києва понад десять років. За цей час правоохоронні органи неодноразово пов’язували його ім’я зі справами про можливе втручання в роботу судової системи, ухвалення неправосудних рішень та перешкоджання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Улітку 2019 року НАБУ та Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури провели обшуки в ОАСК. Тоді правоохоронці повідомили про розслідування щодо Павла Вовка, а також суддів Євгенія Аблова, Ігоря Погрібніченка та судді Суворовського районного суду Одеси Івана Шепітка.

Слідство вважало, що через небажання проходити оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів Павло Вовк створював перешкоди для роботи окремих членів ВККС. Згодом фігурантам провадження повідомили про підозри у втручанні в діяльність ВККС та ухваленні неправосудних рішень.

НАБУ також оприлюднило записи розмов із кабінету голови ОАСК. На них люди з голосами, схожими на голоси Вовка та інших суддів, обговорювали вплив на формування складу Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів, можливість ухвалювати рішення в інтересах окремих осіб та використовувати судові механізми для впливу на державні процеси.

Пізніше журналісти-розслідувачі отримали додаткові записи, які свідчили про контакти Павла Вовка з колишнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим та колишнім заступником генерального прокурора Романом Говдою. Також журналісти помітили можливі контакти Павла Вовка з представниками оточення Володимира Зеленського під час президентських виборів 2019 року, зокрема з Андрієм Богданом.

За даними Громадської ради доброчесності, після початку повномасштабного вторгнення Росії Вовк шість разів виїжджав за кордон і загалом перебував там 78 днів. У ГРД припускали, що для виїзду він міг скористатися статусом докторанта.

Журналісти проєкту “Схеми” зазначали, що ОАСК під керівництвом Вовка міг готувати сценарій повернення Віктора Януковича до влади під час повномасштабної війни. За їхніми даними, позови Януковича про поновлення статусу президента потрапили до визначеного судді з порушенням процедури автоматичного розподілу справ.

У DEJURE також зазначали, що за час роботи Вовка в ОАСК дев’ятеро суддів отримали службові квартири, більшість із яких згодом приватизували. Сам Павло Вовк двічі скористався житловими пільгами: одну квартиру він приватизував у 2004 році, іншу отримав як суддя та згодом продав.

Серед найрезонансніших рішень ОАСК за часів головування Вовка було рішення про розблокування майдану Незалежності під час протестів Євромайдану у 2013 році. Тоді суд дозволив демонтаж барикад протестувальників, а вже через два дні спецпідрозділ “Беркут” спробував розігнати Майдан. 

У грудні 2022 року Окружний адміністративний суд Києва ліквідували. Однією з причин стала значна кількість корупційних скандалів і кримінальних проваджень щодо його суддів. Більшість колишніх суддів ОАСК уже понад два роки не здійснюють правосуддя, а частину з них перевели до інших судів.