РФ активніше почала бити по АЗС поблизу фронту: що відомо?

Поточного року російські військові продовжують активно обстрілювати в Україні цивільну інфраструктуру, зокрема частіше цілять по автозаправних станціях. 

ZMINA розповідає, що відомо. 

Рятувальники на місці російського удару по АЗС на Харківщині 1 травня 2026 року. Того ранку РФ поцілила одразу по п’яти станціях в області

За понад чотири роки повномасштабного вторгнення армія РФ не вперше обстрілює АЗС, але у квітні та травні про нові загрози розповіли, зокрема, радник міністра оборони Сергій Бескрестнов та директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. 

Обидва звернули увагу на ворожі удари по АЗС на відстані 20–25 кілометрів, для яких росіяни використовують дрони з невеликим зарядом, що не робить їх менш небезпечними. Росіяни цілять не просто по територіях станцій, а по газових модулях, кажуть фахівці. 

“Це – один із найбільш ризикових елементів на АЗС. Скраплений газ є легкозаймистим, а пошкодження такого обладнання може створити підвищену пожежну або вибухову небезпеку. Навіть обмежене ураження може призвести до пожежі, евакуації, зупинки роботи станції та сильного психологічного ефекту”, – уточнює Омельченко. 

Ймовірною метою армії РФ Омельченко називає не тільки проблеми з пальним на ринку, але й психологічний тиск на цивільних, “щоб люди боялися навіть звичайної заправки автомобіля”.

“Важливо: на цьому етапі немає підстав говорити про системний дефіцит пального. Непошкоджені АЗС у Харкові продовжують працювати, а кілометрових черг чи ажіотажу не спостерігається. Але локальні ризики є: окремі станції можуть тимчасово закриватися, графіки можуть змінюватися, а навантаження на інші АЗС – зростати”, – каже директор енергетичних програм Центру Разумкова.

АЗС на Херсонщині після російського удару в грудні 2025 року

Власникам АЗС Бескрестнов та Омельченко радять закривати сітками вразливі ділянки, але нагадують, що будь-які захисні конструкції мають проходити інженерну й пожежну перевірку. Останнє потрібно, щоб до ураженого об’єкта могли оперативно дістатись екстрені служби. 

Окремо Омельченко зібрав низку рекомендацій уряду, щоб зменшити негативні наслідки для економіки.

Серед іншого радить видавати пільгові кредити, гранти або компенсації на безпеку, особливо для тих, хто вже зазнав втрат від ворожих ударів. Так само пропонує скасовувати авансовий платіж на прибуток. Останнє – обов’язкова щомісячна сплата за кожне місце реалізації, прибрати яку просять також представники Асоціації паливно-енергетичного бізнесу. 

“Тимчасове призупинення авансових внесків для постраждалих АЗС –⁣ це не пільга. Це мінімальна умова для збереження критичної інфраструктури”, – наголошують останні. 

Нагадаємо, що поточного року російське військово-політичне керівництво готує кампанію ударів по системі водних ресурсів, про що казав, зокрема, президент України Володимир Зеленський. Поточного року РФ уже поцілила по гідроелектростанції в Новодністровську Чернівецької області, тож у сусідній Молдові вводили стан екологічної тривоги в басейні Дністра, а також ударила по водосховищу на Харківщині. 

Питна вода та санітарія є універсальними правами людини, але руйнування інфраструктури російськими ударами, бойові дії та забруднення природи загалом дуже вплинули на життєво важливі ресурси. 

Фотографія обкладинки: ДСНС у Харківській області