ДНК-зразки з невпізнаних тіл загиблих зберігають для ідентифікації навіть через десятиліття – МВС
Експерти оперативно збирають ДНК-зразки з тіл загиблих, щоб можна було встановити особу кожного військового та цивільного навіть через 50 років.
Про це в інтервʼю Громадському розповів заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Руслан Аббасов.
Руслан Аббасов. Фото: МІПЛЗа його словами, коли тіло загиблого збереглося неушкодженим, експерти можуть швидше відібрати зразки для аналізу.
“Якщо тіло не розірване, з нього беруть один або кілька зразків. У такому разі дослідження проводять швидше, але строки все одно залежать від стану тіла“, – пояснює представник МВС.
У випадках масових поховань, де останки можуть бути перемішані, експерти спершу аналізують окремі фрагменти, щоб визначити, чи належать вони одній людині, і лише після цього формують ДНК-профіль.
“Слідчі це знають, судово-медичні експерти долучаються. Де потрібна наша консультація чи допомога як спеціалістів, ми долучаємось. Ми також залучені до огляду місць катівень і інших заходів“, – пояснює посадовець.
Водночас він наголошує, що, щоб ідентифікація загиблих військових і цивільних залишалася можливою навіть через багато років, діяти потрібно вже зараз. Важливо оперативно опрацювати всі зразки біоматеріалів: призначити експертизи, сформувати ДНК-профілі та внести їх до електронного реєстру.
Створення такої бази є ключовою умовою встановлення істини в довгостроковій перспективі.
“І надалі, навіть якщо це буде через рік, два, 10 чи 50 років, такий збіг може бути зафіксований, і буде встановлена істина. Чи будуть такі випадки? Я думаю, будуть“, – каже він.
Нагадаємо, що станом на кінець 2025 року Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, містив дані про понад 90 тисяч осіб, серед них як військові, так і цивільні українці, а також особи без громадянства та іноземці, які на законних підставах перебували на території України.
Водночас українські посадовці вважають, що реальна кількість зниклих може бути вищою, оскільки доступ до інформації на тимчасово окупованих територіях залишається обмеженим. Остаточна верифікація даних та встановлення долі багатьох зниклих стануть можливими лише після завершення бойових дій і деокупації територій України.
Попри великий обсяг інформації на державних ресурсах, у близьких зниклих безвісти однаково виникає чимало запитань про те, куди звертатися в разі зникнення людини та як саме відбувається пошук.
Також повномасштабна війна гостро поставила питання ідентифікації загиблих. Як і хто збирає зразки ДНК для ідентифікації? Яка ймовірність помилки під час упізнання репатрійованого тіла? Чи можуть рідні здати зразки ДНК, перебуваючи за кордоном? Відповіді на ці та інші запитання, які надходили ZMINA від родин зниклих, читайте в матеріалі.
Фото обкладинки: Національна поліція України
