Російські садки, школи та виші витратили майже 213 мільйонів доларів на закупівлю дронів – підрахунки медіа

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські школи, дитячі садки та університети витратили майже 16 млрд рублів (близько 213 млн доларів) на закупівлю дронів і обладнання для їхнього використання.

Про це повідомляє видання “Новая газета. Европа”, яке провело власні підрахунки.

Фото: Depositphotos

Журналісти встановили, що безпілотники закуповують навчальні заклади різного рівня – від профільних вишів до звичайних шкіл і навіть дитсадків у різних регіонах Росії. У деяких дошкільних закладах уже проводять змагання з керування дронами серед дітей.

За даними видання, за останні чотири роки освітні установи витратили на дрони, навчальні набори та програмне забезпечення для керування ними майже 16 мільярдів рублів. До початку повномасштабної війни ці витрати становили близько 350 мільйонів рублів на рік.

Журналісти пов’язують таке зростання з роллю безпілотників у війні. Дрони використовують для розвідки та ураження цілей, і вони стали ключовим інструментом бойових дій. За оцінками латвійської розвідки, саме удари дронів спричиняють більшість втрат на фронті – до 70–80%.

Водночас влада Росії нарощує виробництво безпілотників. За офіційними даними, у 2023 році армія отримала 140 тисяч дронів, а у 2024-му – вже 1,4 мільйона. Для їхнього використання потрібна велика кількість операторів, тому держава шукає способи залучити молодь.

З 2025 року в навчальних закладах активізували набір студентів до підрозділів безпілотників. За інформацією журналістів, молодих людей заохочують виплатами та пільгами, а в окремих випадках тиснуть, щоб вони підписували контракти. Джерела повідомляють, що влада планує залучити до таких підрозділів близько 44 тисяч студентів.

Водночас залучення до роботи з дронами починається ще в школі. Під виглядом освітніх гуртків дітей залучають до розроблення безпілотних технологій, які згодом можуть використовувати у військових цілях.

На тлі цього різко зросли витрати освітніх установ. Найбільшим постачальником дронів для них стала компанія “Геоскан”, яка після початку війни отримала значну частину державних замовлень. До її капіталу ввійшов фонд, пов’язаний з донькою президента Росії Володимира Путіна Катериною Тихоновою, а доходи компанії суттєво зросли.

Серед великих постачальників також фігурує компанія “МТ-Інтеграція”, пов’язана з бізнес-структурами, які співпрацювали з транспортним департаментом Москви. Вона отримала великий контракт на постачання навчальних наборів для вивчення дронів у школах. Крім того, дрони постачає структура, пов’язана з бізнесом Аркадія Ротенберга.

У 2024 році заняття з безпілотників внесли до шкільної програми. Учнів навчають збирати дрони, програмувати їх і керувати ними, зокрема за допомогою спеціальних окулярів. Формально в підручниках не йдеться про військове використання, однак на практиці навчання часто пов’язане з військовою підготовкою. Зокрема, викладачі проходять навчання в центрі військово-спортивної підготовки “Воин”, де, за словами керівництва, більшість інструкторів мають досвід участі у війні проти України.

Окрему увагу журналісти звернули на дитячі садки. У деяких з них дітей знайомлять не лише з технікою, а й з військовим застосуванням дронів через ігрові формати. Наприклад, під час тематичних заходів дітям пропонують виконувати завдання, пов’язані з “ворожими дронами”.

Попри масштабні витрати експерти сумніваються в ефективності таких програм. Вони вважають, що навчальний процес має формальний характер і більше спрямований на імітацію активності, ніж на реальну підготовку фахівців. Загалом дослідження показує, що РФ системно інтегрує тематику безпілотників у систему освіти та поступово залучає дітей і молодь до сфер, пов’язаних з військовими технологіями.

Нагадаємо, що 2026 року російська влада планує витратити на пропаганду 146,3 мільярда рублів, що становить близько 1,6 мільярда доларів. За ці кошти можна було б збудувати близько 50 лікарень або понад 100 сучасних шкіл, а також забезпечити соціальним житлом людей, які цього потребують. Такі витрати не змінили б ситуації в усій країні, але могли б покращити умови життя в окремих регіонах.