В Ірані за рік стратили щонайменше 1639 людей: правозахисники кажуть про посилення репресій
В Ірані за минулий рік стратили щонайменше 1639 людей – у середньому понад чотири страти щодня. Правозахисники попереджають: влада може ще ширше застосовувати смертну кару після протестів у січні та на тлі війни, що почалася за участі США та Ізраїлю.
Про це йдеться в спільному щорічному звіті норвезької організації Iran Human Rights та паризької Together Against the Death Penalty, пише France24.
Фото: Agence France-PresseЗа даними організацій, у 2025 році іранська влада стратила щонайменше 1639 людей – це найвищий показник з 1989 року. Кількість страт зросла на 68% порівняно з 2024 роком, коли загинули 975 людей. Серед страчених – 48 жінок.
Автори звіту наголошують: якщо ісламська республіка переживе нинішню кризу, існує серйозний ризик, що смертну кару ще активніше використовуватимуть як інструмент придушення інакодумства.
В Iran Human Rights пояснюють, що враховують лише ті страти, які можуть підтвердити щонайменше з двох джерел. Більшість таких випадків іранські державні медіа не висвітлюють, тому зафіксована цифра є мінімальною оцінкою.
У середньому йдеться про понад чотири страти на день. Правозахисники зазначають, що це найвищий показник з часу, коли вони почали системно відстежувати такі дані у 2008 році, і загалом найбільша кількість страт з кінця 1980-х років.
Організації також попереджають: сотні затриманих учасників протестів, які відбулися в січні 2026 року, залишаються під загрозою смертних вироків. Владі вдалося придушити ці виступи силовими методами – за даними правозахисників, тоді загинули тисячі людей, а десятки тисяч заарештували.
Директор Iran Human Rights Махмуд Амірі-Могхаддам заявив, що, застосовуючи по чотири-п’ять страт щодня, влада намагалася створити атмосферу страху, щоб запобігти новим протестам і втримати контроль.
Навіть після початку війни проти Ізраїлю та США 28 лютого Іран продовжив страти. За даними звіту, сімох людей повісили у зв’язку із січневими протестами: шістьох засудили за причетність до забороненої опозиційної організації People’s Mujahedin of Iran, ще одного – громадянина з подвійним ірансько-шведським громадянством – звинуватили в шпигунстві на користь Ізраїлю.
Виконавчий директор Together Against the Death Penalty Рафаель Шенюїль-Азан зазначив, що іранська влада використовує смертну кару як політичний інструмент тиску. За його словами, серед страчених непропорційно багато представників етнічних спільнот та інших вразливих груп.
У звіті підкреслюють, що особливо часто під удар потрапляють курдська меншина на заході країни та белуджі на південному сході. Обидві групи переважно сповідують сунітський іслам, тоді як у країні домінує шиїтська гілка.
Майже половину страчених засудили за злочини, пов’язані з наркотиками.
Окремо правозахисники звертають увагу на зростання кількості страт жінок: у 2025 році їх було щонайменше 48 – це найвищий показник за понад 20 років і на 55% більше, ніж у 2024-му. З них 21 жінку стратили за вбивство чоловіка або нареченого. Правозахисні організації зазначають, що багато з цих жінок перебували в умовах домашнього насильства.
Майже всі страти проводили у в’язницях, однак кількість публічних страт зросла більш ніж утричі – до 11 випадків у 2025 році.
Хоча кримінальне законодавство Ірану дозволяє різні способи виконання смертного вироку, останніми роками всі відомі страти здійснюють через повішення.
Правозахисні організації, зокрема Amnesty International, заявляють, що Іран проводить найбільше страт у світі в розрахунку на душу населення, а за загальною кількістю поступається лише Китаю, де точні дані залишаються недоступними.
Нагадаємо, наприкінці лютого поточного року в Ірані щонайменше 26 учасників загальнонаціональних протестів отримали смертні вироки на попередніх судових засіданнях. Ще сотні людей, серед них неповнолітні, проходять у справах, де їм також може загрожувати страта. Влада тисне на обвинувачених та їхні родини, щоб вони не розголошували інформації про справи.
