Побиття учасників Майдану в листопаді 2013-го: суд почав розгляд справи “беркутівців”

31 березня Шевченківський районний суд Києва розглянув справу щодо побиття учасників Революції гідності 25 листопада 2013 року співробітниками 4-ї оперативної роти київського “Беркуту” під керівництвом заступника командира роти Юрія Шевченка. 

Про це повідомляє видання ZMINA із зали суду.

Шевченківський районний суд Києва розглядає справу щодо побиття учасників Революції Гідності 25 листопада 2013 року співробітниками 4-ї оперативної роти київського “Беркуту” під керівництвом заступника командира роти Юрія Шевченка. Фото: видання ZMINA

На початку засідання прокурор Антон Моренко зачитав обвинувальний акт, який стосувався усіх обвинувачених. Згідно з ним, дванадцятеро співробітників 4-ї оперативної роти обвинувачуються в безпідставному затриманні сімох учасників акцій мирного протесту із застосуванням фізичної сили та доставленні до Печерського райвідділку міліції. Там, за версією обвинувачення, на затриманих склали неправдиві рапорти, які стали підставою для їхнього подальшого тримання під вартою. 

“25 листопада 2013 року обвинувачені, перебуваючи у складі роти номер чотири, діючи за попередньою змовою з керівництвом роти та іншими бійцями “Беркуту”, прибули на проспект Перемоги, де взяли участь у незаконному затриманні протестувальників із застосуванням фізичного насильства та подальшому конвої до Печерського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ. А також у складанні завідомо неправдивих рапортів про обставини нібито законного затримання”, – наголосив прокурор Антон Моренко. 

Усі присутні на суді обвинувачені не визнали своєї вини. Зі свого боку їхній захисник Володимир Смєхнов назвав обвинувачення “необґрунтованим” та “безпідставним”. Він також висловив думку, що цей епізод не слід розглядати в контексті подій Майдану, оскільки йдеться про затримання осіб, які брали участь в протестах біля будівлі уряду. За словами адвоката, затримання відбувалося на підставі отриманої інформації про можливе вчинення правопорушень.

“Ми розглядаємо затримання потерпілих в даному кримінальному провадженні осіб, які, за даними розвідки, скоїли правопорушення під час перебування біля Кабінету Міністрів. Ці факти були встановлені і була вказівка затримати цих осіб. Як відбувалось затримання, ми будемо досліджувати”, – зазначив Смєхнов. 

Він також зауважив, що події відбулися у 2013 році, тоді як провадження було розпочато лише за десять років після цього. За словами захисника, у сторони обвинувачення тривалий час була вся необхідна інформація, а його підзахисні не переховувалися, проходили службу в правоохоронних органах і могли бути допитані раніше. У зв’язку з цим він заявив про намір доводити невинуватість осіб, інтереси яких представляє.

Після заслуховування сторін, суд визначив подальший порядок розгляду матеріалів справи. Суддя Вадим Ковтуненко зазначив, що на наступних засіданнях планується вивчення письмових доказів – висновків судово-медичних експертиз та інших документів (усього 11 томів), а також допит потерпілих і свідків. Після цього сторона захисту зможе подати свої матеріали.

Суддя призначив наступне засідання на 19 травня і зобов’язав сторону обвинувачення забезпечити явку потерпілих учасників Революції гідності – Мирослава Незнановського, Андрія Слюза, Ярослава Романчака, Андрія Савчука, Віктора Кузьми та Олега Матяша, оскільки всі вони мешкають за межами столиці.  

“Зважаючи на те, що всі потерпілі проживають у Львівській області, сторона обвинувачення має повідомити за тиждень – 12 травня – чи зможуть вони прибути особисто або долучитись засобами відеоконференцзв’язку. Якщо ні, то будемо спершу допитувати свідків. Всі присутні вже чекають, щоб поставити крапку в цій справі, оскільки вже понад 10 років пройшло”, – наголосив суддя Вадим Ковтуненко. 

Нагадаємо, зранку 20 лютого 2014 року були вбиті 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Через протиправні дії працівників органів внутрішніх справ 55 учасників мирного зібрання на майдані Незалежності в Києві дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, більш ніж 300 учасників були змушені тікати із середмістя столиці й переховуватися в приміщенні Михайлівського собору. Ці події призвели до суспільно-політичної кризи, масових протестів проти чинного на той час політичного керівництва держави.

Читайте також: Непокаране зло в справах Майдану.