Росіяни незаконно утримують київського волонтера Олександра Костюка в Сімферопольському СІЗО-2
Волонтера Олександра Костюка росіяни викрали на окупованій частині Сумської області 5 березня 2022 року. Чоловіка утримували в розподільчому таборі на території РФ, СІЗО міста Старий Оскіл, виправній колонії міста Валуйки та СІЗО №1 Курська. Наразі киянин перебуває у СІЗО №2 міста Сімферополь.
Про це повідомляє менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва.
За її словами, до 24 лютого 2022 року Олександр працював у логістичній компанії в Польщі, тоді як його дружина Марина з двома дітьми проживала у Києві. Чоловік повернувся до столиці та 27 лютого вивіз сім’ю до своїх батьків у село під Бородянкою, яке невдовзі опинилося в окупації. Через відсутність мобільного зв’язку Марина не змогла зв’язатися з Олександром. І лише 9 квітня 2022 року їм вдалося виїхати з окупації.
“Жінка дізнається, що її чоловік Олександр активно включився у волонтерську діяльність з евакуації людей і сам потрапив у полон 5 березня 2022 року в селі Дзеркалька Роменського району Сумської області“, – розповідає менеджерка КРЦ.
За її словами, коли Олександр їхав з окупованого села Дзеркалька, російські військові викрали його та вивезли на бронетранспортері у невідомому напрямку.
19 квітня 2022 року один зі звільнених військовополонених розповів родині, що перебував з Костюком в одній камері в місті Старий Оскіл Бєлгородської області. До цього волонтера утримували у розподільчому таборі на території РФ. Там окупанти його катували, вивозили в поле та імітували розстріл. Під час допитів росіяни запитували в Олександра про українських військових і “шпигунів”.
“Як виявилося, російські військові викрали Костюка 5 березня 2022 року, 10 днів возили на БТРі в тоненькій куртці, використовуючи чоловіка як заручника“, – каже Барієва.
У СІЗО №2 в Старому Осколі Олександр пробув до 14 квітня 2022 року, а потім його перевезли до виправної колонії в місті Валуйки Бєлгородської області. Там його утримували до кінця травня 2022 р.
У вересні 2023 року Марина дізналася, що її чоловіка перевели з СІЗО №1 Курська, де він перебував до серпня 2024 року. Звідти дружина отримала листа від чоловіка.
За інформацією КРЦ, наразі Костюка утримують у статусі інкомунікадо в Сімферопольському СІЗО №2.
“Як каже дружина Олександра Марина, яка сама народилася в Криму: “Найменше на світі я мріяла, щоб мій чоловік потрапив до Криму за таких обставин”, – наголошує правозахисниця.
Вона додає, що волонтер є випускником філологічного факультету, кафедри тюркської філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
ZMINA раніше писала, що Костюк, який до повномасштабного вторгнення працював далекобійником у Польщі, повернувся в Україну та зайнявся волонтерством, евакуйовуючи людей із прифронтових зон. 5 березня 2022 року під час виїзду до Сумської області для евакуації цивільних він зник. Пізніше обабіч дороги знайшли його покинутий автомобіль з документами. Свідки зафіксували проходження російської військової колони цією дорогою в день зникнення. Згідно зі свідченнями колишнього бранця та даними родини, Олександра затримали російські військові для “перевірки особи”, тиждень возили на бронетранспортері, після чого утримували в наметовому таборі в Курській області, де піддавали допитам і погрозам. 17 березня 2022 року його перевели до СІЗО №2 міста Старий Оскіл Бєлгородської області.
У 2022 році МКЧХ офіційно підтвердив факт перебування Костюка в полоні на території РФ. Попри це, адміністрація російського слідчого ізолятора заперечує його наявність у закладі. Станом на 2026 рік Олександр перебуває в неволі вже три роки, маючи серйозні проблеми зі здоров’ям (міжхребцеві грижі та протрузії). Рідні продовжують звертатися до Координаційного штабу та Офісу омбудсмана з вимогою розробити дієві механізми звільнення цивільних заручників.
