У Росії карають за лайки, репости та запити в браузері, якщо це стосується “екстремістського контенту”
З грудня 2025 року в Росії набрала чинності стаття 13.53 Кодексу РФ про адміністративні правопорушення (КоАП РФ), яка передбачає відповідальність за пошук “завідомо екстремістського контенту”. Відтепер підставою для складання протоколу може стати сам факт відповідного запиту в браузері.
Про це поінформували в Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ).
Ілюстративне зображення. Джерело: szru.gov.uaНа практиці це супроводжується масовими перевірками мобільних телефонів та інших пристроїв. Під час перевірки документів правоохоронці можуть вимагати розблокувати гаджет, переглядають історію браузера, месенджери, зокрема Telegram, галерею та інші застосунки. Пошук, підписка або перегляд контенту може трактуватися як “інтерес до екстремізму” чи навіть “розповсюдження”.
За повідомленнями правозахисників, формальні межі таких перевірок залишаються нечіткими. Спроби оскаржити дії силовиків можуть обернутися новими обвинуваченнями або тиском. У багатьох випадках достатнім приводом для відкриття справи стає заява третіх осіб.
За наявними даними, з 2010 року в Росії відкрили понад 30 тисяч кримінальних та адміністративних проваджень через публікації, репости та вподобання в соціальних мережах. Майже 80% адміністративних і 46% кримінальних справ стосуються соціальної мережі ВКонтакте, ще близько чверті кримінальних проваджень — месенджера Telegram. Найпоширеніші статті обвинувачення — “екстремізм”, “дискредитація армії” та “поширення фейків” про збройні сили.
Переслідування можуть розпочатися навіть через старі репости, збережені зображення, меми або “лайки”, включно з дописами, які були опубліковані кілька років тому або вже видалені. Часто справи ініціюються не лише внаслідок моніторингу мережі, а й через доноси колег, сусідів чи знайомих.
Також повідомляється, що участь у закритих чатах або підписка на канал, визнаний “небажаним”, може стати підставою для адміністративного чи кримінального переслідування.
“Навіть без публічних заяв людину можуть звинуватити в участі в “екстремістському співтоваристві”. Підписка на “небажаний” канал, участь у закритому чаті чи пересилання повідомлення – цього вже достатньо”, – зазначають СЗРУ.
Нагадаємо, що в лютому поточного року Роскомнагляд заблокував на території РФ сайт проєкту “Хочу вернуть”, на якому публікували інформацію про втрати особового складу армії країни-агресора.
Читайте також: Українські діти в Реєстрі терористів та екстремістів Росії: чому їх туди вносять і чим це загрожує