Фінал нацвідбору на “Євробачення”-2026 транслюватимуть з повноекранним перекладом жестовою мовою

Трансляцію фіналу національного відбору на “Євробачення”-2026 проведуть з перекладом жестовою мовою в повноекранному форматі. Це необхідно для того, щоб зробити конкурс доступним для нечуючих і слабкочуючих глядачів.

Про це повідомляє Суспільне Мовлення.

Фото: Суспільне Мовлення

Як пояснює мовник, ідеться не лише про технічне рішення, а про послідовний крок до безбар’єрності в культурі. Подібний формат уперше використали торік, і він показав, наскільки важливо, щоб усі могли повноцінно долучатися до спільних культурних подій.

Пісні жестовою мовою виконуватимуть Лада Соколюк, Анфіса Худашова та Олександр Рудик. Усі діалоги під час ефірів перекладатиме Тетяна Журкова.

Директорка департаменту з питань розмаїття, інклюзії та рівних можливостей Суспільного Анастасія Гудима зазначила, що рівність починається з того, щоб ніхто не залишався “поза екраном”. Вона наголосила, що якщо тогорічна трансляція стала першим кроком, то нинішній повноекранний формат уже закріплює нові правила, де доступність є нормою, а не додатком.

За її словами, після минулої спецтрансляції Суспільне отримало багато відгуків від нечуючих людей, які писали, що вперше відчули себе частиною великої спільної події. Саме ці реакції, як каже Гудима, підтвердили важливість системного підходу до інклюзії.

Окрема трансляція з перекладом жестовою мовою буде доступна на офіційному сайті “Суспільне Євробачення”. Перекладачі працюватимуть не в маленькому віконці, а на весь екран.

Такий формат дає змогу точніше передати зміст пісень і розмов, а також емоції виконавців, атмосферу сцени й загальну драматургію шоу.

Перекладачка жестової мови Лада Соколюк зазначила, що повноекранний переклад потребує більше ресурсів, але саме він робить перегляд комфортним для нечуючих глядачів. 

Головна редакторка редакції перекладу жестовою мовою Суспільного Тетяна Журкова додала, що формат “малого вікна” змушує глядача постійно перемикати увагу між шоу і перекладом. Повноекранний переклад, за її словами, дозволяє легко сприймати інформацію і дивитися конкурс без напруги.

Нагадаємо, що 3 лютого 2024 року фінал нацвідбору “Євробачення”-2024 вперше супроводжувався жестовою мовою. Для глядачів з порушенням слуху перекладали все, що відбувалося на сцені: перекладачкою розмовних студій була Ольга Буназів, а за адаптацію пісень відповідала Катерина Заботкіна. Остання почала вивчати жестову мову в 16 років, користуючись відеоуроками, і робота на “Євробаченні” ще кілька років тому, за її власними словами, здавалася нездійсненною мрією. 

В Українському товаристві глухих кажуть, що національний відбір міг сподобатися лише аудиторії, яка чує, бо люди, які мають знижений слух або зовсім не чують і користуються жестовою мовою, не зрозуміли перекладу.