В Україні майже порівну серед опитаних є ті, кому під час війни бракує та достатньо демократії
В Україні серед опитаних людей майже порівну (36 проти 35%) налічили тих, кому бракує та досить демократії під час війни, ще щонайменше 16% бачать забагато таких процесів навколо, а 14% не змогли відповісти на питання.
Такі дані дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
Ілюстраційне зображення. Фото: I. Gelūnas / BNSСоціологи поцікавилися думкою більш ніж тисячі людей, старших за 18 років та які живуть на підконтрольній уряду території України. Дослідження проводили впродовж 23–29 січня поточного року.
Людям, яким мало демократичних процесів довкола, ставили додаткові запитання про причини. Виявилось, що 19% не вистачає можливості критикувати владу та загалом не подобаються обмеження свободи слова, ще 17% пов’язали це з діяльністю ТЦК, а щонайменше 16% – з тим, що прості люди незахищені. По 15% обрали причинами такого стану загальне беззаконня та перевищення повноважень владою й корупцію.
“В перерахунку до всього населення є лише 6% тих, хто вважають, що в країні замало демократії і при цьому пояснюють це діями ТЦК”, – уточнюють соціологи, адже питання мобілізації є чутливим.
Окремо звернули увагу, що серед причин погіршення демократії в країні не було варіанту з неможливістю провести вибори.
Дослідження не вперше фіксують погіршення з демократією за президентства Володимира Зеленського, а однією з основних причин називали дії влади, а не російський напад. У 2026 році в опитаних цікавились, чи є серед нинішніх посадовців є справжні фахівці та чи вони можуть бути при владі й після війни.
Виявилось, що чим більше респонденти довіряють президенту, то більше серед них тих, хто вважає, що серед нинішньої влади є гідні представники. Таких налічили 48% проти 42%, які вважають нинішню владу суцільно заплямованою.
Інфографіка КМІСЩодо довіри до президента, то таке відчувають від 53 до 61%, а розрив пов’язаний з питаннями, що ставили. Так, в одному просили розповісти про власну думку, а в другому – уявити, що думає про президента знайомий.
Президент Володимир Зеленський під час інавгурації у Верховній Раді у 2019 році. Фото: Михайло Марків“Чому саме це відбувається – через страх висловити критику в сторону президента чи з якихось інших причин? Нашим обережним припущенням є те, що меншою мірою мова йде про страх критики… Більш суттєвою причиною, на нашу думку, є те, що деякі люди в опитуванні дають “державницьку” відповідь”, – кажуть дослідники.
Водночас соціологи кажуть про запит у суспільстві на нових лідерів високий.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, коментуючи отримані дані, каже, що “ті самі люди можуть зараз “довіряти” президенту і виступати проти виборів, але при цьому відповідати, що після війни вони нікого з нинішньої влади не хочуть далі бачити на керівних позиціях”.
Відповіді українців на питання щодо довіри до Володимира Зеленського з вересня 2019 року до січня 2026-го. Інфографіка КМІСНагадаємо, що бідність та посилення корупції через війну можуть послабити демократичні прагнення серед українців. Водночас кілька років тому опитані казали, що демократичні цінності стали ще популярнішими, ніж до початку великого вторгнення росіян.
