В Ізраїлі заявили про знайдення останків останнього заручника в секторі Газа
Ізраїль заявив, що в секторі Газа знайшли останки останнього заручника, що відкриває шлях до наступного етапу перемир’я між Ізраїлем і ХАМАСом.
Про це пише ABC news.
Ран Гвілі. Фото: Hostages and Missing Families Forum HeadquartersПро це стало відомо після того, як напередодні ізраїльський уряд оголосив про масштабну військову операцію на кладовищі на півночі Гази з метою пошуку останків Рана Гвілі.
Повернення всіх заручників – живих і загиблих – було ключовою умовою першого етапу перемир’я. Родина Гвілі наполягала, щоб Ізраїль не переходив до другого етапу угоди, доки його останки не знайдуть і не повернуть.
Армія оборони Ізраїлю заявила, що її представники поінформували родину Гвілі про ідентифікацію тіла та підготовку до поховання. У військовому відомстві кажуть, що після цього з Гази повернули всіх викрадених.
Ізраїль і ХАМАС перебували під тиском посередників перемир’я, зокрема адміністрації президента США Дональда Трампа, щодо переходу до другого етапу угоди, укладеної за посередництва США. Перемир’я набуло чинності 10 жовтня минулого року.
Ізраїль неодноразово звинувачував ХАМАС у затягуванні процесу повернення останнього заручника. Натомість ХАМАС заявляв, що передав усю наявну інформацію про місце перебування останків Гвілі, та звинувачував Ізраїль у перешкоджанні пошукам на територіях Гази, які контролюють ізраїльські військові.
Після набуття чинності перемир’ям обидві сторони звинувачували одна одну в його порушеннях. Із жовтня в Газі загинули десятки палестинців, зокрема троє журналістів, які загинули під час ізраїльського удару минулого тижня. Один з них тривалий час співпрацював із CBS News. Ізраїльські військові заявили, що розслідують цей удар, і стверджували, що їхні сили вражали осіб, які, за їхньою оцінкою, становили загрозу для військових.
Речник ХАМАСу Хазем Касем заявив, що повернення тіла Гвілі підтверджує готовність ХАМАСу дотримуватися всіх положень угоди про припинення війни в Газі, зокрема домовленостей щодо обміну та їхнього повного виконання. Він також зазначив, що угруповання й надалі виконуватиме угоду, включно зі сприянням роботі Національного комітету з управління Газою. Касем закликав посередників перемир’я, насамперед США, змусити Ізраїль припинити порушення домовленостей і виконати свої зобов’язання.
Ізраїльські військові повідомляли, що масштабну операцію з пошуку останків Гвілі проводили в районі так званої Жовтої лінії – зони, яка розділяє територію з моменту запровадження перемир’я.
Угода про припинення вогню має на меті завершити війну, що почалася після нападу ХАМАСу на Південь Ізраїлю 7 жовтня 2023 року. Тоді загинули близько 1200 людей, ще 251 людину взяли в заручники. Міністерство охорони здоров’я Гази, яке контролює ХАМАС, каже про понад 71 тисячу загиблих унаслідок війни. Ці дані незалежно не перевіряли, Ізраїль їх заперечує, водночас ООН вважає цю цифру найдостовірнішою оцінкою.
Ран Гвілі, 24-річний ізраїльський поліцейський, загинув, коли брав участь у боях проти бойовиків ХАМАСу під час нападу 7 жовтня.
До моменту повернення його останків у межах перемир’я до Ізраїлю повернули 20 живих заручників і тіла 27 загиблих, востаннє – на початку грудня 2025 року. У відповідь Ізраїль передав до Гази тіла сотень палестинців.
Другий етап перемир’я, який складається з 20 пунктів, передбачає створення міжнародних стабілізаційних сил, формування технократичного палестинського уряду та роззброєння ХАМАСу.
Президент США Дональд Трамп неодноразово заявляв, що в разі відмови ХАМАСу роззброїтися, як передбачено угодою, на нього чекатимуть серйозні наслідки.
Паралельно Трамп оголосив про запуск нової міжнародної ініціативи – Ради миру, до якої він запросив десятки держав для участі в місії з урегулювання конфліктів на Близькому Сході та за його межами. Хоча Трамп часто згадував, що ця ініціатива має зосередитися на відбудові зруйнованої Гази, в установчому документі ради, підписаному минулого тижня в Давосі, Газа прямо не згадується.
Європейські країни, а також Китай і Росія наразі не приєдналися до ініціативи та займають вичікувальну позицію.
Нагадаємо, що через війну Ізраїлю проти ХАМАСу щодо Міжнародного кримінального суду в США ввели санкції, а це майже зупинило роботу та може вплинути на покарання відповідальних за війну в Україні.
Санкції США наклали через ордер на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та ізраїльського міністра оборони Йоава Галанта. Подібні запити судді надіслали також щодо трьох посадовців ХАМАСу. Їх усіх підозрюють у вбивствах, захопленнях заручників, сексуалізованому насильстві, тортурах, жорстокому поводженні з полоненими та інших нелюдських діях.
