Апеляційний суд змінив запобіжний захід Сентябру Магомедрасулову без сторін процесу в день “мінування” суду

2 грудня 2025 року Київський апеляційний суд заочно змінив запобіжний захід Сентябру Магомедрасулову, коли оголосив про “мінування” будівлі суду й припинив роботу до кінця дня. Суд ухвалив рішення без участі сторін процесу – як захисту, так і обвинувачення, – а вільних слухачів до суду не допустили. Про ухвалене рішення учасники справи дізналися вже із судового реєстру.

Про це виданню ZMINA повідомив адвокат Віктор Карпенко.

Фото: Київський апеляційний суд

Йдеться про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на вихід під заставу. Це сталося через сім днів після попереднього повідомлення про мінування – у тій самій справі, яку Сентябр Магомедрасулов має спільно із сином Русланом Магамедрасуловим.

Адвокат зазначив, що саме рішення апеляційного суду є радше позитивним. За його словами, суд не став автоматично продовжувати тримання під вартою без альтернативи, а підтвердив можливість звільнення під заставу. Такого ж висновку, за словами захисника, дійшов і суд першої інстанції.

Водночас Карпенко звернув увагу на нетиповий формат розгляду. Раніше у своїй практиці він не стикався з ухваленням таких рішень за повної відсутності учасників процесу. Формально суд аргументував свої дії тим, що строки дії запобіжного заходу спливали й рішення потрібно було ухвалити невідкладно. З погляду процесуального закону це може видаватися коректним, однак фактично, за словами адвоката, рішення ухвалили “на межі фолу”.

Захисник також зазначив, що апеляційний суд визначив розмір застави 454 200 гривень – відповідно до тяжкості обвинувачення, як це передбачає Кримінальний процесуальний кодекс. Він висловив сподівання, що підхід, за якого суди обох інстанцій обирають альтернативу триманню під вартою, а не автоматично його продовжують, застосовуватиметься і в інших справах.

Наприкінці минулого року видання NV опублікувало матеріал про можливий зв’язок між прокурорськими рішеннями, повідомленням про мінування суду та звільненням з-під варти Сентябра Магомедрасулова.

2 грудня Печерський районний суд Києва звільнив Сентябра Магомедрасулова з Лук’янівського СІЗО. Його син Руслан Магамедрасулов, який брав участь у розслідуванні зловживань в “Енергоатомі”, на той момент уже кілька місяців перебував у слідчому ізоляторі СБУ. Влітку 2025 року правоохоронці затримали батька і сина в справі про пособництво державі-агресору – за версією слідства, через організацію незаконної торгівлі з Росією.

Питання зміни запобіжного заходу Сентябру Магомедрасулову мав розглядати Київський апеляційний суд. Однак за пів години до початку засідання охорона суду повідомила журналістці NV про мінування будівлі та скасування засідань. У той самий час до суду приїхав один із прокурорів.

Близько 14:00 адвокати повідомили, що Офіс генерального прокурора передав клопотання про зміну запобіжного заходу до Печерського суду. Документ підписав прокурор Офісу генпрокурора Олександр Ганілов. У клопотанні йшлося про зміну тримання під вартою на заставу в розмірі 908 400 гривень.

Згодом суддя Печерського суду Михайло Юшков змінив запобіжний захід на домашній арешт у нічний час – з опівночі до п’ятої ранку. Того ж вечора чоловік вийшов із СІЗО. За кілька днів до цього, 26 листопада, той самий суд відмовив захисту в зміні запобіжного заходу та залишив Сентябра Магомедрасулова під вартою.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який коментував ситуацію NV на умовах анонімності, пояснив, що в разі розгляду справи в апеляції стороні обвинувачення довелося б визнати необґрунтованість попереднього рішення і відсутність ризиків для тримання під вартою.

Нагадаємо, що 21 липня 2025 року СБУ та Офіс генпрокурора провели масштабні обшуки в співробітників НАБУ. Серед підозрюваних опинився Руслан Магамедрасулов – керівник міжрегіонального управління НАБУ в Запорізькій та Дніпропетровській областях. Наступного дня Верховна Рада ухвалила закон, який обмежував незалежність НАБУ і САП, аргументуючи це нібито російським впливом. Документ спричинив протести в Україні та критику міжнародних партнерів, після чого парламент відновив повноваження антикорупційних органів.

Слідство стверджує, що Руслан і Сентябр нібито організували продаж технічних конопель, вирощених у Житомирській області, до російського Дагестану. СБУ оприлюднила аудіозаписи та листування, які, за версією правоохоронців, підтверджують ці домовленості. Також СБУ заявляла про контакти Руслана Магамедрасулова з народним депутатом від забороненої ОПЗЖ Федором Христенком, якого слідство пов’язувало зі спецслужбами РФ.

Правоохоронці вважають, що Руслан Магамедрасулов виступав посередником у торгівлі, а незаконне вирощування конопель організував його батько. Обох утримували під вартою з літа 2025 року, і суди неодноразово продовжували арешт.

16 вересня СБУ, Офіс генпрокурора та ДБР оголосили Руслану Магамедрасулову нову підозру – у сприянні діяльності конвертаційних центрів через використання службових зв’язків.

Батько і син провину не визнають. Детектив і його захист заявляють, що кримінальні провадження мають ознаки тиску на НАБУ. 

Тиск на антикорупційників спричинив перші за час великої війни протести, претензії критиків щодо НАБУ суперечать фактам, а всьому цьому передувала дискредитаційна кампанія, як встановили аналітики. 

Переслідування правоохоронця пов’язують з роботою, бо він міг розслідувати справу співвласника Студії “Квартал-95” та близького до президента Володимира Зеленського бізнесмена Тимура Міндіча.