З-під обстрілів росіян евакуювали маломобільну родину та чоловіка з інвалідністю

У Дніпропетровській та Харківській областях допомогли поїхати з обстрілюваних російськими військовими територій маломобільним родині та чоловіку. 

Про це розповіли у Нацполіції. 

Сестра допомагає маломобільному брату зібратись до лікарні, куди його допомогли відвезти поліціянти з Нікополя. Скриншот відео

Один з евакуйованих — 44-річний мешканець Нікополя. 

Чоловік з народження має інвалідність, а донедавна жив з матір’ю, яка допомагала йому дати раду у повсякденному житті, поки не померла. Нині йому допомагає рідна сестра, але днями підійшов час нового курсу терапії, отримувати який треба у лікарні. Самостійно поїхати до медиків з братом жінка не могла, тож зателефонувала поліціянтам. 

Службовці разом з волонтерами з організації “Проліска” вирішили, що чоловіка краще доправити не до Нікополя, а на безпечнішу територію. 

“Швидкі у Нікополі неодноразово потрапляли під ворожі атаки, бо росіяни не мають нічого святого”, — пояснює ухвалене рішення керівник евакуаційного сектору Назар Кітенко.

Дніпропетровщину російські військові переважно обстрілюють з окупованого берега Каховського водосховища, висохлого після ворожого підриву греблі ГЕС. Торік журналісти встановили, хто з росіян відповідальний за полювання на цивільних.

Ще одні евакуйовані — маломобільна родина з неназваного села у Борівській громаді на Харківщині.

Під ворожими обстрілами лишались 59-річна жінка та 71-річний чоловік, якому постійно потрібен нагляд. Швидкі до них не їздять через небезпеку та полювання росіянами по службах, які допомагають виживати тим, хто лишається. 

Евакуйовані з Харківщини разом з поліціянтами

Нині сім’я у безпеці. Дорогою на нове місце жінка поділилась з поліціянтами, що пише вірші, тож зачитала кілька про пережите на війні. Творчість під час війни не лише відтворює реальність, але й допомагає виживати, про що ZMINA розповідала докладніше за посиланням. 

Нагадаємо, що не поодинокі випадки, коли цивільні, серед яких чимало літніх, лишаються без меддопомоги та харчів у прифронтових регіонах. Деякі помирають на самоті у власних будинках.