Монахині з Австрії, які стали зірками соцмереж, опинилися під загрозою вигнання з абатства
В Австрії набирає обертів конфлікт навколо трьох черниць, які після втечі з будинку для літніх людей повернулися до свого монастиря й несподівано стали популярними в соцмережах. Через публічність і відкритий спротив рішенням церковного керівництва жінки опинилися під загрозою вигнання, а їхня історія вийшла за межі церковного скандалу й переросла в суспільну дискусію про права, автономію та контроль.
Про це повідомляє видання NPR.
Фото: Joe Klamar / AFPУ Зальцбурзі три літні монахині – Ріта, Регіна та Бернадетта – тимчасово відмовилися від соцмереж і публічних коментарів. Вони заявили, що так відреагували на прохання Ватикану провести Адвент і Різдво в тиші, внутрішньому спокої та молитві.
На початку грудня сестри перебували в каплиці монастиря Шлосс Ґольденштайн, де молилися разом із прихильниками та колишніми ученицями. Сестри кажуть, що взяли паузу в публічності до подальших рішень Ватикану.
Конфлікт довкола них триває з вересня. Тоді черниці самовільно залишили будинок для літніх людей і повернулися до свого колишнього монастиря. Вони заявляли, що настоятель абатства Маркус Ґрасл примусово відправив їх до закладу догляду. Настоятель у відповідь звинуватив сестер у порушенні обітниць.
Після резонансу в медіа Ґрасл погодився дозволити монахиням залишатися в монастирі, але лише тимчасово і за умов відмови від соцмереж, спілкування з пресою та юридичних консультацій. Сестри відкинули цю пропозицію, назвавши її спробою змусити їх мовчати. Водночас вони погодилися на паузу в публічності після звернення Ватикану.
Обидві сторони звернулися до Святого Престолу. У Ватикані повідомили, що працюють над “справедливим, гуманним і сталим рішенням”, однак деталей не оприлюднили.
Окрему напругу спричинила присутність черниць у соцмережах. Їхній інстаграм-акаунт зібрав понад 280 тисяч підписників і привернув увагу через неформальні відео, зокрема тренування з боксу однієї із сестер. Представник настоятеля заявив, що така активність не має стосунку до релігійного життя і саме тому абатство хоче припинити ведення сторінки.
Самі монахині пояснюють, що створювали сторінку не для самореклами, а щоб доносити свої погляди й говорити з молодшими поколіннями про віру. Водночас у заяві, оприлюдненій цього тижня, вони зазначили, що не погоджували жодного з дописів і не бачили їх перед публікацією. Сестри підкреслили, що будь-яка активність акаунту під час їхньої паузи відбувається всупереч їхній волі.
Попри це сторінка в інстаграмі продовжує публікації. Волонтер, який від початку адміністрував акаунт, заперечує твердження сестер і заявляє, що вони знали про контент.
Окрім публічності, конфлікт має й фінансову складову. Колишня учениця монахинь, яка нині їх підтримує, стверджує, що сестри втратили доступ до власних пенсій, а їхні кошти контролює настоятель. Вона також заявила, що абатство неправомірно отримувало державні виплати на догляд за монахинями.
Після розголосу представник настоятеля підтвердив, що виплати повернули державі, та наполіг, що порушень не було. За його словами, спершу допомогу офіційно призначили, а згодом органи влади переглянули рішення. Представниця адміністрації Зальцбурга пояснила, що настоятель не надав повної фінансової інформації й після її уточнення виплати припинили.
Поки Ватикан готує рішення, сестри заявляють, що продовжують молитись і чекають відповіді з Рима. Вони також звернулися з проханням усунути настоятеля від керівництва їхнім орденом.
Нагадаємо, що у вересні цього року Європейський суд з прав людини прийняв до розгляду запит Верховного Суду України про надання консультативного висновку щодо того, чи можна вважати келію монахині її житлом. Це перший випадок, коли Україна скористалася можливістю звернутися до ЄСПЛ з таким запитом за Протоколом № 16 до Європейської конвенції з прав людини.
