Києво-Могилянська академія вперше проведе стипендіальний конкурс на честь загиблого на війні активіста Романа Ратушного
Києво-Могилянська академія, зокрема факультет правничих наук, уперше цього року проведе стипендіальний конкурс імені Романа Ратушного – українського громадського діяча, захисника України, який загинув на війні у 2022 році.
Про це повідомляє факультет правничих наук НаУКМА на своїй фейсбук-сторінці.

Стипендію засновано у 2022 році на знак визнання мужності та громадянської сміливості Романа Ратушного з ініціативи Томаша Возняка, Анни Буєвської, Адама Фадіана та юридичної фірми AVELLUM.
Загальний розмір стипендії: 360 тисяч грн (180 тисяч грн на рік протягом двох років)
Податися на стипендію можуть студенти 1 курсу магістратури за спеціальністю “Право”.
Основні вимоги до кандидатів:
- участь у громадських ініціативах або наявність планів щодо суспільної діяльності;
- мотиваційний лист англійською мовою (до 500 слів);
- есе англійською мовою на тему, визначену у формі (до 1 тисячі слів).
Щоб подати заявку, варто заповнити онлайн-форму: https://forms.gle/v9JumXxSkjBqsJhB6.
Термін подання заявки до 18 січня 2026 (18:00).
Деталі за адресою: ratushnyi.charity@avellum.com.
Нагадаємо, у 2019 році Роман Ратушний очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, яка боролася проти будівництва трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва. У липні 2018 року забудовник “Дайтона Груп”, пов’язаний з головою громадської ради при міській раді Дніпра Геннадієм Корбаном, незаконно отримав дозвіл починати забудову в Протасовому Яру. На той момент у зеленій зоні мали побудувати три 15-поверхові будинки.
Початок будівництва та встановлення парканів обурили громаду. Тож майже одразу були проведені громадські обговорення, на яких Романа обрали головою ініціативи, а потім і громадської організації.
У травні 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція заборонила “Дайтона Груп” продовжувати будівництво в зеленій зоні. Забудовник одразу звернувся до Окружного адмінсуду Києва з апеляцією. Виграв справу у вересні 2019 року.
Боротьба в судах продовжувалася, з часом обидва рішення Окружного адмінсуду були скасовані.
28 липня 2020 року КМДА проголосувала за два з трьох рішень, поданих ГО “Захистимо Протасів Яр”. Перше – про повернення статусу зеленої зони земельним ділянкам Протасового Яру. Друге – заява Київради, яка визнає низку юридичних фактів, а також доручає КМДА погодити клопотання ГО “Захистимо Протасів Яр” про створення регіонального ландшафтного парку.
Під час боротьби громади за Протасів Яр у судах Роман Ратушний отримував погрози від Корбана.
З активістом намагалися “домовитись” і безпосередні представники забудовника. Йдеться про близького до забудовників адвоката Андрія Смирнова, який зараз обіймає посаду заступника керівника Офісу президента, неформально опікуючись органами судової влади.
Детальну інформацію щодо переслідувань Романа Ратушного Андрієм Смирновим можна знайти в розслідуванні руху “Чесно” 2019 року.
Після прямого ігнорування президентом України погроз його заступника Смирнова Ратушному і переслідування з боку Корбана Романа запросили до Брюсселя на зустріч з керівником групи підтримки України в Єврокомісії Пітером Вагнером, а також членами Європейського фонду демократії (EED). Тоді Вагнер написав на своїй сторінці у твіттері, що вражений мужністю активістів, “які присвятили себе захисту Протасового Яру – історичного місця та зеленої зони Києва”.
Після заяви Вагнера переслідування Романа припинилося.
20 березня 2021 року біля Офісу президента в Києві відбулась акція протесту на підтримку Сергія Стерненка “Не чуєш? Побачиш”. На ній активісти вимагали звільнення політичних в’язнів, усунення з державних посад корупціонерів – прибічників диктаторського режиму Януковича та російських агентів, вирішення конституційної кризи та проведення судової реформи.
Серед протестувальників був і Роман Ратушний. Він став одним з тих, кого переслідували за участь в акції. Активісту інкримінували злочин, передбачений частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу, – грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, скоєне групою осіб з попереднім наміром та із застосуванням зброї чи інших предметів для заподіяння тілесних ушкоджень.
Сам Роман заявляв, що на акції протесту на Банковій дійсно був, але інкримінованих дій не вчиняв. Активіст був переконаний, що підозра та домашній арешт – спосіб усунути його від боротьби за Протасів Яр, зокрема від участі в запланованих судових засіданнях.
21 квітня 2021 року активіста звільнили з-під домашнього арешту.