“Світ не має звикати до війни”: у Києві обговорили деокупацію Криму та звільнення заручників
Окупація Криму у 2014 році стала першою спробою змінити європейські кордони з часів Другої світової війни, і світ не має звикати до цього як до звичного явища.
Про це заявили учасники Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” у Києві 17 листопада 2025 року.
Третя міжнародна конференція зібрала понад 200 учасників і учасниць із різних куточків світу, серед яких експерти, науковці, журналісти, правозахисники, лідери громадської думки та представники міжнародних організацій.
Постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Ольга Куришко під час відкриття конференції підкреслила важливість цієї платформи, що стала частиною чесного діалогу та підтримки між Україною і країнами Азії, Африки й Латинської Америки, яка виходить за межі лише політичних заяв.
“Світ не має звикати до війни як до чогось звичного. Будь-яка спроба легітимізувати окупацію є неприйнятною та небезпечною для всього міжнародного порядку. Ми продовжуємо наголошувати, що Крим – це Україна, а боротьба за його деокупацію є частиною глобальної боротьби за справедливість та право кожного народу бути вільним”, – сказала вона.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра звернулася до спільноти держав, які переживають зовнішнє втручання, пояснивши, що Росія сьогодні реалізує стратегію впливу через інформаційну агресію, маніпуляції та гуманітарний тиск, зокрема в Африці та Азії, де вона використовує продовольчий тиск і технологічний шантаж.
“Окупація Криму у 2014 році стала першою спробою змінити європейські кордони з часів Другої світової війни, де Росія застосувала маніпулятивні референдуми, репресії та дезінформацію проти кримських татар і українців”, – підкреслила Мудра.
Звільнений з полону журналіст УНІАН Дмитро Хилюк розповів про жорстоке поводження із цивільними, зауваживши на катуваннях усіх, хто перебуває в полоні, незалежно від віку та статусу в російських в’язницях. Він підкреслив, що, окрім фізичного насильства з боку російських окупантів, відбувався і психологічний тиск: росіяни вмикали російські та радянські пісні, а тих, хто погано, на думку окупантів, їх виконував, катували та принижували ще сильніше.
Він зазначив, що на сьогодні Росія утримує понад 2 тисячі цивільних людей, які не є комбатантами, а були викрадені спочатку для обміну, а зараз для шантажу.
“Ми не можемо звільнити заручників військовим шляхом, але ми можемо говорити про це. І я звертаюся до представників іноземних держав. Хочу попросити їх донести цей меседж: росія бреше. І щоб ваші уряди через різні дипломатичні канали, формальні та неформальні, тиснули на російських посадовців, аби звільнити полонених”.
Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця зазначив, що війна Росії проти України є неоколоніальною війною, а також наголосив, що для Кремля українці – ресурс для відновлення уявної імперії. Він нагадав іноземним гостям, що російська окупація українських територій супроводжується закриттям українських шкіл, екологічними катастрофами, вивезенням культурних цінностей, масовими порушеннями прав людини тощо.
“Для Росії Крим – це ресурс. Ресурс для імперських амбіцій, військової сили в Чорному та Середземному морях, для захоплення нових територій і спроб повернення до світу ХІХ століття, де велич держави нібито визначається не гідним життям громадян і не розвитком технологій, а ядерною зброєю та здатністю поневолення інших народів”, – сказав дипломат.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров своєю чергою нагадав, що пліч-о-пліч з українцями суверенітет України захищають кримські татари, поляки, румуни – різні за походженням і віросповіданням, але об’єднані спільною ціллю.
“У лютому 2014 року ми не змогли запобігти окупації Криму російськими військами, а у 2022 році стали свідками великої війни. Тепер ми не можемо припинити цю боротьбу без звільнення Криму, інших окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. На півострові не підкоряються загарбникам і чекають на своє визволення кримські татари, етнічні українці та громадяни України різних національностей. Я вірю, що ми їх звільнимо і звільнимо Крим”, – сказав він.
Міжнародну конференцію відвідали, зокрема, журналісти та науковці з Мексики, Демократичної Республіки Конго, Аргентини, Киргизстану, Індії, Малайзії, Нігерії, Коста-Рики, Непалу, М’янми, Бразилії та Кенії – Ана Васкес Кольменарес, Анні Моді, Деніз Дрессер, Ігнасіо Монтес де Ока, Лейла Сеїтбек, Лув Пурі, Муніра Мустаффа, Філіп Обаджі, П’єтро Серконе, Прамод Джайсвал, Су Мон Тант, Урія Фанчеллі та Веллінгтон Нйонгеса.
