ООН: Унаслідок повномасштабної війни зруйновано близько 10% житлового фонду України
Від 2022 року внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україні зруйнованими лишилися 10% загального житлового фонду, а дефіцит муніципального житла в поєднанні з недостатньо врегульованим ринком оренди створив серйозні проблеми, особливо для переселенців.
Про це йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ) щодо житлової кризи в Україні.
Зруйнована російськими ударами багатоповерхівка в одному з населених пунктів на Донеччині, який вважають одним з найпостраждаліших регіонів унаслідок війни в УкраїніПовномасштабний напад РФ спровокував в Україні найбільшу житлову кризу в незалежній історії.
За підрахунками аналітиків МОМ, зруйновано або пошкоджено понад 236 тисяч будівель, а постраждало понад 2,5 мільйона житлових одиниць, тобто окремих будинків чи квартир. Державна служба статистики на січень 2022 року звітувала, що в Україні було загалом понад 8 мільйонів житлових будинків.
Станом на жовтень 2025 року, як наведено у звіті МОМ, половина внутрішніх переселенців в Україні живуть у квартирах, 34% – у будинках, 9% – у громадському житлі, 6% – в окремих кімнатах у будинку або квартирі. Щодо питання власності, то лише 16% особисто або члени їхньої родини володіють житлом.
“Натомість понад половину (54%) проживали в орендованому житлі, тоді як приблизно кожен п’ятий (21%) – в інших людей і покривав лише комунальні послуги. Невелика частка (3%) жила безплатно, що відповідає низькій частці внутрішніх переселенців серед отримувачів підтримки за державною програмою “єОселя” (2%)”, – говорять дослідники.
Обстріляний російськими військовими за добу 25 серпня 2025 року житловий будинок на СумщиніУ містах переселенці частіше орендують житло, ніж ті, хто живе в сільській місцевості. Більш як половина внутрішніх переселенців у великих містах (71%), передмістях (54%) чи малих містах (56%) живуть не у власному домі, на відміну від 22% опитаних у сільській місцевості, які орендували житло.
“У сільській місцевості рівень володіння житлом серед ВПО зріс до 33% – порівняно з лише 10% за межами сільської місцевості. Крім того, 37% у сільській місцевості жили в інших людей, покриваючи комунальні послуги, – це набагато вища частка, ніж 16%, що спостерігалися за межами сільської місцевості”, – діляться спостереженнями автори звіту.
Кімната у квартирі в одній з багатоповерхівок у Запорізькій області після удару російських військових 6 жовтня 2025 рокуЩодо державних програм, які б мали полегшити життя ВПО, то ставлення до пропозиції з-поміж переселенців було негативніше, ніж у людей без досвіду переселення.
“Це потенційно свідчить про певне невдоволення такими програмами”, – припускають дослідники.
Нагадаємо, що однією з головних проблем ВПО на новому місці життя лишається житло. Правозахисники вже пропонували призначити урядового координатора з цих питань, а Омбудсман попросив створити стандарти для центрів евакуації.
Травматичний досвід війни призвів до виключення ВПО із суспільного життя, кажуть дослідники. Причиною цього є як ставлення людей на новому місці життя, так і самоізоляція, бо складно знайти спільну мову серед тих, хто не переживав схожих подій. На складність спілкування з оточенням, яке не має схожого досвіду, звертають увагу не лише внутрішні переселенці.
Дослідники припускають, що джерелом упереджень до ВПО досі стають представники влади та медіа.