Рада зробила крок до узгодження цивільного законодавства з правом ЄС: що ухвалили та які перестороги мають експерти?

Верховна Рада проголосувала за основу законопроєкт № 14057, який у разі остаточного ухвалення змінить чинну редакцію норм Цивільного кодексу щодо особистих прав. 

Про це йдеться в картці законопроєкту на сайті парламенту. 

Ілюстраційне зображення голосування у Верховній Раді

Авторами ініціативи стали спікер Руслан Стефанчук та парламентарі Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк, Микола Стефанчук та Юрій Камельчук. Ініціаторами внесення документа розгляд були близько 180 депутатів.

Верховна Рада ухвалила Цивільний кодекс у 2003 році, і одним із кроків тоді було затвердження спеціальної книги другої, що є втіленням конституційного принципу – людина, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються найвищою соціальною цінністю. Документ за понад 20 років зазнав не сильних змін, наприклад вилучали норму, яка дозволяла стерилізувати недієздатних людей “за наявності соціальних показань”, та додали згадки про захист викривачів корупції, однак з цим досі існують проблеми у війську. 

Як кажуть автори законопроєкту № 14057, відтоді світ сильно змінився, тож законодавство також треба оновити через цифровізацію, зокрема ризики застосування штучного інтелекту. Окремо згадують, що законопроєкт має допомогти дерадянізації.

“Завдяки… відмові від термінології (“особисті немайнові права”), яка є спадком радянської доктрини, що штучно протиставляла “особисте” та “майнове” і применшувала значення індивідуальних прав. Перехід до європейської концепції “особистих прав” підкреслює їх самоцінність та фундаментальний характер”, – пояснюють нардепи. 

Законопроєкт також має узгодити українське законодавство з General Data Protection Regulation (GDPR). Цей європейський документ надає громадянам країн-членів ЄС більший контроль за даними, а також встановлює обов’язки та відповідальність тих, хто їх збирає, використовує чи іншим чином обробляє.

В уряді узгодження національних норм про персональні дані та цифрові послуги із законодавством ЄС називають одним із пріоритетів на наступний рік. Нині, на думку експертів, немає механізму та законів, які допомогли б ефективно захистити такі дані. 

Щодо підтриманого Радою проєкту критично висловлюються правозахисники та в науково-експертному управлінні парламенту. Останнє не рідкість, бо 50–60% зареєстрованих проєктів законів чинного скликання мають погані висновки експертів. 

Критикували законопроєкт, зокрема, за норми, які можуть увести цензуру, наприклад забороняючи журналістам писати про корупцію посадовців до остаточного рішення суду. Таке пропонують у змінах до статті 297 і .

“Вироки у кримінальних справах виносять роками, тож і висвітлювати можливі зловживання та критикувати за певні дії стане просто неможливо”, – пояснюють аналітики Фундації Dejure. 

Журналісти розслідувачі загалом негативно висловилися щодо ініціативи нардепів, а деякі кажуть, що якщо проєкт стане законом, то поставить під загрозу саме існування розслідувальної журналістики. Підтримав перестороги після публічної критики й голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

Критикувала чинну редакцію законопроєкту й директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Вона казала, що незалежність редакцій знищить норма, яка зобов’язує медіа давати коментарі будь-якої людини, про яку йшлось у матеріалі. 

Дискусійним називають запровадження вислову “boni mores”, який можна розтлумачити як “доброзвичайність”. У науково-експертному управлінні, посилаючись на дослідників римського цивільного права і , кажуть, що основою цього поняття є такі цінності, як “почуття обов’язку й природна прихильність до богів, батьків чи близьких родичів, повага або пошана, якою користується людина в суспільстві, а також вроджене відчуття сорому”.

З чинної редакції незрозуміло, який вигляд на практиці матиме “узгодження” з “доброзвичайністю”, коли йдеться про заборону критики без вироку суду. Пропозиції нардепів стосуються як фізичної, так і юридичної особи. 

“Що саме мають на увазі автори законопроєкту? Чи означає це, що писати дозволено лише позитивне? Якщо так, то це повністю перекреслює саму місію журналістики й громадського контролю – говорити правду навіть тоді, коли вона неприємна”, – цікавляться правозахисники з Фундації Dejure.

Окрім цього, мають чимало зауважень до тексту, як-от за вживання слів “зокрема” та “тощо”. Як пояснюють у науково-експертному управлінні, це заважає зрозуміти, що пропонують автори, а надалі ускладнить застосування, якщо документ підтримають остаточно. 

Нагадаємо, що народні депутати вирішили погоджувати внесення до порядку денного Верховної Ради проєктів законів за правилом, яке розробили самостійно. Роботу парламенту регулює низка документів, але головним є регламент, де вже прописано такі механізми.